У Карпатах вирубка лісу досягла масштабів екологічного лиха

22 ноября 2015 г., 22:45:00
Неконтрольована вирубка лісів і експорт української деревини для України стали серйозною проблемою. Серед основних причин, що спонукають населення незаконно вирубати ліс – безробіття і низький рівень життя.

Без лісу і туристів

Традиційно найбільше від вирубки лісів потерпають ліси в українських Карпатах. Причина цьому – величезний запас лісу в регіоні. За офіційними даними, лесомасиви займають близько 16% всієї території країни. Це майже 11 мільйонів гектар лісів. 40% з них припадає на західну Україну, де вирубка досягла масштабів екологічного лиха.

Основні причини зайнятості населення в незаконній вирубці лісів зрозумілі – соціально-економічний стан українців не найкращий, і з кожним роком ситуація тільки погіршується. Не сприяє поліпшенню рівня життя і девальвація національної валюти. У сільській місцевості західних регіонів ситуація особливо гостра.

За даними Держслужби зайнятості на 1 квартал 2015 рівень безробіття там зашкалює: в Івано-Франківській області 23,5 тис. осіб, у Львівській області 37,1 тис. осіб, у Закарпатській 14,5 тис. людей. Утім, значно більше в лісоповалі винна низька оплата праці в регіоні та по країні в цілому, яка змушує людей йти на «приватні», а на ділі часто незаконні, підприємства по вирубці дерева і первинній обробці – т. зв. лісопилки.
Читайте также: «Герой» Майдану Парасюк кришує незаконну вирубку лісу на Львівщині?

А поки люди, як уміють, заробляють на шматок хліба, від випилювання лісу страждають заповідні та рекреаційні зони, руйнуючи тим самим і унікальну екосистему, і туристичний потенціал країни.

Донбаські афери

Під шумок напруженої ситуації на східному напрямку, випилювати ліси вирішили і на Донбасі. Так, у Краснолиманському районі правоохоронці порушили кримінальне провадження за фактом незаконної вирубки лісу на території Донецької області. Поки серед підозрюваних 10 підприємців і посадових осіб, але кого з них врешті-решт покарають – велике питання. Адже проти «знищувачів лісу кілька років тому порушували кримінальне провадження, але справу до кінця не довели, зловмисники залишилися на волі». Правоохоронці стверджують, що викрили та задокументували низку злочинних схем, за якими керівники «лісгоспів» регіону і підконтрольних їм комерційних структур заробляли гроші на незаконній вирубці лісу. Щомісячний незаконний обіг грошових коштів зловмисників сягав 10 мільйонів гривень.

Продаж тільки пиломатеріалів – друга проблема в лісгоспі. Адже ліс, який вирубують на території більшості областей, не доставляють на підприємства для його подальшої обробки. 70% повністю перенаправляють на експорт, як необроблену деревину у вигляді дощок і лісу-кругляка, де іноземні підприємства, найчастіше країн Євросоюзу, за рахунок української сировини забезпечують себе деревиною для обробки (меблі, папір та ін.), І продають готові вироби за високими цінами, в тому числі, і в Україні. Тому в результаті таких дій Україна позбавляється не тільки лесомасивів, але і втрачає тисячі робочих місць і мільйони доларів, перетворюючись на сировинний придаток інших країн ще в одній сфері промисловості.

Особистий погляд

Подивитися на ситуацію з вирубкою лісу довелося в Рожнятівському районі Івано-Франківської області. Тут, через кілька населених пунктів щодня проїжджають десятки лісовозів, тягнучи за собою по кілька причепів кругляка. Вирубка відбувається 20 кілометрами вище села Осмолода в горах – зеленому туристичному місці. Розташоване місце неподалік від заповідника Горгани, буквально біля підніжжя.

Багато місцевих з довколишніх сіл зайняті на лісоповалі, тому що «добре платять». Тут кажуть, що вирубкою лісу займається приватний комерсант і натякають на не зовсім законну підприємницьку діяльність. Відвозиться кругляк на кілька лісопилок навколо, але в принципі, лісопромислове підприємство є тут чи не в кожному селі. Дерева обробляють тільки на початковому рівні – їх розпилюють на дошки і продають за безцінь у сусідню Польщу, Чехію і Словаччину.

Раніше ліс сплавляли річками і возили вузькоколійкою, але пізніше для здешевлення процесу доставки дерева від цього способу відмовилися. Тепер дерево до підприємств підвозять перевантажені «лісовози-КамАЗи» з додатковими причепами, в результаті чого дороги від Рожнятова і до Осмолоди просто не існує – ями сягають 40 см завглибшки.

Але розбиті дороги, якими більше неможливо проїхати легковим автомобілем, тільки частина проблеми. Дерева тут зміцнюють не тільки береги річок, але і гори, і їх вирубка, в результаті, призводить до потопів, зсувів та інших стихійних лих в регіоні. Водії лісовозів переконані, що нічого поганого не роблять. Але й розповісти щось про свою роботу відмовляються. За кілька годин руху по Рожнятівському району Івано-Франківської області у вечірній час зустрілося понад 20 таких перевізників. Як виявилося, знищувачі лісу не знають відпочинку і у вихідні дні.

Втім, місцеве населення робити з незаконною вирубкою нічого особливо й не планує. У селах переконують: окрім туризму, це – чи не єдине джерело доходу. І, схоже, непогане: адже у всіх цих селах стоять справжні палаци, ймовірно, теж з незаконно спиляних дерев.

http://antikor.com.ua/articles/74147-u_karpatah_virubka_lisu_dosjagla_masshtabiv_ekologichnogo_liha

Далі...

На Київщині знову горить ліс

Сюжет на каналі ТРК "Україна"

Далі...

На кожного звіра знайдеться браконьєр, на кожного браконьєра – мисливська охорона

11 листопада відбулася нарада мисливствознавців і єгерської служби державних підприємств Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На розгляд засідання винесли важливі питання, зокрема, про підготовку до сезону полювання на диких парнокопитних та хутрових звірів, який розпочинається відповідно 14 і 15 листопада, а також щодо суворої звітності й контролю відстрільних контрольних карток і інформації занесеної в них, їх номерів та пропускної спроможності, а також журналів реєстрації ліцензій. Стосувалася нарада й аналізу діяльності єгерських служб, основною роботою є виявлення порушень мисливського законодавства та складення протоколів на порушників правил полювання.

На початку засідання головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Микола Слюсаревський зазначив, що в результаті проведення воєнних дій на Сході, почастішали випадки застосування браконьєрами високотехнічних засобів (приладів нічного бачення, карабінів, глушників) для добування звіра. Тож районні мисливствознавці мають бути рушійною силою з охорони державного мисливського фонду і боротьбі з браконьєрством. Також доповідач наголосив на тому, що недостатньо використовується єгерський ресурс. До слова, на Тернопільщині є 108 єгерів із працівників державних підприємств та районних організацій УТМР та інших користувачів, основним завданням яких є охорона мисливських угідь Тернопільської області. Водночас сформовані рейдові групи державних підприємств ТОУЛМГ мають бути ефективними у розкритті порушень мисливського законодавства.
Микола Слюсаревський наголосив, що під час рейдів особливу увагу потрібно звертати на пропускну спроможність та номери відстрільних контрольних карток, наявних у мисливців. Це дасть змогу додатково проконтролювати та виявити порушення у перевищенні пропускної спроможності на добування мисливської дичини. Також при перевірці мисливських документів в угіддях при проведенні полювання, мисливствознавці мають перевіряти вихід мисливця у мисливські угіддя та результат полювання, який вноситься у контрольну картку обліку добутої дичини. Зазначимо, що норма добування зайця на цьогорічний сезон полювання на хутрових звірів, становить одну особину на мисливця. Картка відстрілу хутрового звіра є незаконною, якщо вона є поза нормою. «Це дозвіл на незаконне позбавлення життя тварини, яке карається законом», - резюмував Микола Слюсаревський.


На нараді також проаналізували кількість складених протоколів працівниками мисливських служб державних підприємств та наголосили на недостатній роботі єгерів і мисливствознавців. Щодо цього було проведено аналіз у розрізі підприємств. Про це присутніх поінформував головний мисливствознавець Андрій Барабаш, наголосивши на тому, що якщо є звір у лісі, значить там обов’язково є браконьєр, тож рейдові групи мають посилено проводити роботу у цій площині і своєчасно реагувати на незаконне полювання, заздалегідь попереджуючи його.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/news/detail/106301.htm

Далі...

Лісівники Полтавщини підводять підсумки пожежонебезпечного періоду

Із початком осінньої дощової погоди в області завершився пожежонебезпечний період, який тривав з квітня до першої половини листопада. Цього року він виявився особливо напруженим, адже протягом останніх чотирьох місяців взагалі були відсутні опади, що під впливом теплої погоди становило надзвичайну небезпеку з виникнення лісових пожеж. Крім того, масове горіння торфяників, що розташовані поблизу лісових масивів, створювали чималу загрозу для лісу та оману для лісівників, оскільки камери відео нагляду  не могли контролювати пожежну ситуацію через повне задимлення. Тому державна лісова охорона протягом усього пожежонебезпечного періоду працювала у посиленому режимі.

Лісівники забезпечували належний контроль за готовністю особового складу і протипожежних технічних засобів до своєчасного виявлення та гасіння лісових пожеж, державній лісовій охороні довелося цілодобово пильнувати за зеленими масивами. Постійно проводилися патурлювання лісовими масивами, зокрема здійснено понад 1860 спільних рейдів лісівників і представників ДСНС та правоохоронних органів, у ході яких 46 порушників правил пожежної безпеки в лісах притягнуто до відповідальності.

Для недопущення лісових загорань державними лісогосподарськими підприємствами області прокладено 3188 км мінералізованих смуг та проведено поновлення існуючих 29208км, перекрито понад 732 позапланові дороги, виставлена наглядна агітація, розповсюджувалися інформаційні листівки та буклети відповідої тематики, в міському транспорті, на обласному та районних радіо та телеканалах забезпечено трансляцію соціальної протипожежної реклами. На узліссях та в молодих насадженнях для зменшення пожежної небезпеки проводилося підрізання гілок. Також розбудовано широку мережу лісових місць відпочинку, аби населення з комфортом та безпечно для власного здоров’я і без шкоди для лісу відпочивало на лоні природи. А для вчасного контролю за лісовими масивами існує мережа пожежно-спостережних пунктів та 16 систем відеоспостереження.

На жаль, цього року протягом пожежонебезпечного періоду у лісах, що відносяться до сфери діяльності Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, виникло 28 загорань. Людська недбалість та безвідповідальність призвела до знищення гектарів лісу та його мешканців. Загальний збиток, який щорічно завдають лісові пожежі державі та навколишньому середовищу, підрахувати в грошах неможливо: це не лише цінна деревина, а й кисень, що згорів, і пошкодження органічного шару ґрунту, і кислотні дощі, й ерозії.

Прес-служба Полтавського ОУЛМГ
http://np.pl.ua/2015/11/lisivnyky-poltavschyny-pidvodyat-pidsumky-pozhezhonebezpechnoho-periodu/

Далі...

Дощ іде — торфовища тліють

Кияни радо зустріли осінні дощі, сподіваючись, що небесна волога допоможе рятувальникам зупинити пожежі на торфовищах, і смог перестане душити. Та й усе Полісся з надією дивилося на небо — чадний присмак цього літа набрид усій північній Україні. Але насправді радіти поки що зарано. Адже навіть якщо залити водою таку пожежу зверху, всередині торфовище тлітиме й надалі.

Вогнеборці не сплять

За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, на початку третьої декади жовтня ситуація навколо Києва була особливо складною. Диміло у 11 районах Київщини на понад 120 гектарах. Довелося залучати рятувальників із Житомирщини та Чернігівщини, завозити потужні мотопомпи.

Загалом в Україні цього року сталося у 3,5 раза більше пожеж на торфовищах, ніж торік. Часто вони починалися з невеличкого багаття, у якому громадяни спалювали сміття, щоб не платити за його вивезення на звалище. Або вогонь приходив із полів і придорожніх смуг, де випалювали суху траву.

Боротися з паліями складно. Голова Державної екологічної інспекції Андрій Заїка повідомив журналістам, що його відомство має змогу нараховувати збитки від пожежі лише у разі виникнення її в лісі. А от доступу до приватизованих земельних ділянок інспектори не мають. Тому й не знають, скільки пожеж було і яких збитків вони завдали. Також не зміг сказати посадовець, скільки осіб притягнули до відповідальності: «Ми можемо скласти протокол, якщо застали людину на місці скоєння правопорушення. Але такого майже  не трапляється». Шляхів розв’язання проблеми безкарності паліїв пан Заїка також не назвав.

Поки торфовища тліють, дощі небезпечні для волосся. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ


Болота — це молодість Землі

Але головна проблема у кліматі. Перший заступник голови ДСНС Олег Мельчуцький зауважує, що виникнення пожеж у природних екосистемах цього року пов’язане з аномально високою температурою повітря, яка довго трималася. При цьому кількість опадів становила лише 30% норми. Це призвело до висихання як природних, так і штучних водоймищ та меліоративних каналів. Порівняно із середніми багаторічними показниками рівень грунтових вод понизився від одного до двох метрів.

В. о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін теж наголошує, що зупинить тління торфу лише обводнення боліт і підняття рівня грунтових вод. Але при цьому зауважує, що попередньо треба докладно вивчити питання, щоб не підтопити інші території тощо. Також, на його думку, неабияк перешкоджає такому відновленню те, що землі розпайовані. «Ми плануємо найближчим часом порадитися з колегами з ДСНС та Держекоінспекції щодо відновлення водності боліт», — сказав Сергій Курикін журналістам.

Нагадаю, що торфовища димлять з ранньої весни. І такі, хоч і меншого масштабу пожежі відбуваються щороку. А про небезпеку від надмірного осушення боліт науковці попереджали упродовж 70 років. Зокрема Віталій Поліщук та Валентин Багнюк писали в «УК» 19 жовтня 1993: «Новий наступ на рештки меліорованих річок, боліт, заплав, луків — це нищення значних резерватів і накопичувачів прісної води».

«Болота — це молодість Землі» — вислів, який приписують різним науковцям минулого століття. Байдуже, хто саме його автор, але суть від того не змінюється. Болота живлять блакитні артерії планети. І, як бачимо, від них залежить напряму і наше здоров’я.

Я поцікавився перспективами відновлення наших боліт у в. о. голови Держводагентства Ірини Овчаренко. Вона повідомила, що зважаючи на маловоддя, яке спостерігається на річках України, питання вологозарядки ∂рунту і торфовищ швидко вирішити неможливо. Однак локально агентство вживає заходів. Наприклад, за підтримки Програми розвитку ООН в Україні розроблено пілотний проект щодо відновлення природного гідрологічного режиму торфовищ і попередження пожеж на них на осушувально-зволожувальній системі «Смолянка» (площа 2300 га). Завдяки проекту проведуть капітальний ремонт гідротехнічних споруд, розчищення річки Остер і магістрального каналу «Смолянка» в Ніжинському районі Чернігівської області.

Прогноз на завтра

На думку директора Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергія Зібцева, без рішучого втручання уряду в ситуацію наступного року нас очікує повторення смогового літа. Та й нинішні осінь-зима можуть і надалі «радувати» нас смердючим димом. Адже торф здатен тліти навіть під снігом. Професор Зібцев підкреслює, що щільність пожеж у Білорусі й Польщі в рази менша, ніж в Україні. Хоч і у нас, і в сусідів однаково високі рівні пожежної небезпеки й погодні умови. Причина такої великої кількості пожеж, каже пан Зібцев, — незадовільна координація роботи міжвідомчих протипожежних служб в Україні. Хоч раніше якісна координація таки була.

Скажімо, у серпні 2010 року при однакових погодних умовах у європейській частині Росії згоріло понад 200 тис. га лісів, тоді як в Україні — не більше трьох тис. га. Тоді свою позитивну роль відіграла постанова Кабінету Міністрів від 1.08.2010 «Про високу пожежну небезпеку» та Порядок організації протипожежних заходів. Тоді також створили для координації робіт Міжвідомчий оперативний штаб з ліквідації пожеж. Нині варто негайно ухвалити аналогічні документи й структури. Про це фахівці центру заявляли ще в квітні після пожежі в зоні відчуження ЧАЕС площею 10 800 га. Проте висновків не зробили, а винуватців не покарали.

У розмові з «УК» пан Зібцев підкреслив, що часто лісові та торф’яні пожежі можна гасити ще в зародку, але цього не стається через елементарну безвідповідальність. На невеликі пожежі сухої рослинності власники угідь та місцева влада не хочуть викликати пожежників. За це потім доводиться дорого платити. Згідно з даними ДСНС, на гасіння пожежі на площі 2 га потрібно 40 тис. грн. Однак, як зазначив С. Зібцев, реально це ще дорожче, бо у нас використовують техніку 1960-х років, а вона споживає 60 літрів пального на годину.

Дихайте… мілкіше?

Тим часом чиновники радять громадянам не відкривати вікон. Не розуміючи, що це рятує за умови одноразового викиду шкідливих речовин у атмосферу. Тоді справді можна перечекати, поки отрута розвіється. А коли задимлення тримається тижнями? Оманлива й порада користуватися кондиціонерами. Звичайні прилади лише охолоджують або нагрівають повітря та змінюють його вологість. А фільтрувати його можуть лише спеціальні кондиціонери, дуже-дуже недешеві.

З корисних можна назвати лише пораду не ходити під дощем із непокритою головою. Оскільки гази, які містяться у смозі, розчиняючись у воді, перетворюються на кислоти. Розчин не настільки сильний, щоб проїсти на ваших очах дірку в плащі, але негативно вплинути на волосся може.

Загалом порятунок від задухи — це відновлення водності наших річок і боліт, якісна робота протипожежних служб та запобігання пожежам через покарання паліїв.


ПЕРЕДУМОВИ БІДИ

Поштовх до осушення Полісся дав Сталінський план перетворення природи. За ним, зокрема, намічалося осушення в Україні 1897 тис. га боліт.

Автор книги «Історія охорони природи в Україні» Володимир Борейко розповідає, що масштабне осушення почалося ще до Другої світової, а після неї роботи продовжили. Так, 18 жовтня 1947 партія і уряд УРСР вимагають продовжити подальше «освоєння заплави річки Ірпінь та її приток», а вже влітку 1948-го тут розгорнулося масштабне осушення. Обласна партійна газета «Київська правда» навіть випускала тоді спеціальний додаток «Київська правда на Iрпiнськiй заплавi». Через кілька років багатющу на дичину й рибу заплаву знищили. Річку вирівняли під лінійку і перетворили на канаву.

У 1954 році в УРСР підписали відразу кілька урядових постанов, зокрема щодо осушувальних робіт у заплавах річок Трубіж, Недра та Здвижу.

У листопаді 1959-го прийнято рішення щодо українського Полісся. Планувалося осушити близько 5 млн га, спрямити 600 кілометрів русла Прип’яті (робили це вибухами, знищивши колонії бобрів і багаті рибні ями).

У липні 1966-го підписано постанову ЦК КПУ і Радміну УРСР «Про широкий розвиток меліорації земель». Нею передбачалося в 1971—1975 роках осушити в УРСР 1000—1080 тисяч гектарів. Тоді почали підбивати підсумки соціалістичного змагання з осушення боліт. Призові місця за знищення природи визначали щороку, аж до 1970-х. Наслідки цих змагань ми і вдихаємо тепер разом зі смогом тліючих торфовищ.

Олег ЛИСТОПАД
http://ukurier.gov.ua/uk/articles/dosh-ide-torfovisha-tliyut/

Далі...

Гослесагентство разработало сертификат происхождения лесоматериалов

26 октября 2015, 13:40

 Гослесагентство создает лесной патруль
Ковальчук отчитался о выполнении закона о запрете на экспорт леса.


Доработанный проект постановления о порядке выдачи сертификата о происхождении лесоматериалов может быть передан в Кабмин в ближайшее время. Об этом сообщил глава Государственного агентства лесных ресурсов Украины Александр Ковальчук агентству "РБК-Украина".

Документ разработан в соответствии с законом Украины №1362, которым введен временный мораторий на экспорт необработанной древесины.

"С нашей стороны работа окончена, после согласования профильным министерством документ поступит в правительство. Мы рассчитываем, что это случится в ближайшие дни", - отметил Александр Ковальчук.

Согласно проекту, сертификат бесплатно выдается всем постоянным лесопользователям на каждую партию лесо- и пиломатериалов вместе с товарно-транспортной накладной. Документ обязателен при экспорте такой продукции и запрещен к передаче другим субъектам. Постановлением также предлагается утвердить форму сертификата, заявления на его получение и инструкцию по заполнению.

"Информация о каждом выданном сертификате будет заноситься в электронный перечень и размещаться на сайте Гослесагентства с помощью единой системы электронного учета древесины. Таким образом, экспортировать незаконно заготовленный лес будет невозможно", - пояснил глава ведомства.

В рамках выше указанного закона агентство также разработало концепцию реформирования лесного хозяйства, инициирует создание лесного патруля и введение всеобщей системы электронного учета древесины с 1 июля 2016 года. Это существенно сократит долю "теневого" леса и сэкономит государству порядка 2 млрд грн.

Напомним, в управлении Гослесагентства находится около 74% лесов страны, остальные 26% принадлежат другим лесопользователям, которые в год рубят до 1,5 млн кубометров. Из них только 10% проходит через электронных учет, в то время как в структуре агентства этот показатель достигает 90%. В целом, доля "серого" леса может достигать порядка 20%. Так, при годовой рубке в 14-15 млн кубометров на теневой рынок приходится порядка 3 млн куб.

http://economics.lb.ua/business/2015/10/26/319308_goslesagentstvo_razrabotalo.html

Далі...

Донецький лісгосп замовив сім спецавтівок на 5 мільйонів

Понеділок, 26 жовтня 2015, 09:57

ДП "Краснолиманське лісове господарство" за результатами тендеру замовило ТОВ "Н Моторс ЮГ" 7 автомобілів спеціального призначення за 5 млн грн.

Про це пишуть "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Як повідомляється, фірма поставить лісгоспу 7 малих лісопатрульних комплексів на базі Nissan Pick Up NP 300 по 714 тис грн.

Такий автомобіль без переобладнання коштує 449-536 тис грн у різній комплектації, пише видання.

"Для лісовиків придбано повнопривідні пікапи із дизельним двигуном 2,5 л та кабіною на 5 місць. Додатково їх оснастять акумулятором, мотопомпою з подачею води на 70 м, баком для води на 300 л, 5 переносними ранцевими оприскувачами та пожежними рукавами довжиною 50 м" - йдеться у повідомленні.

Як вказує видання, саме це обладнання і коштуватиме близько 150 тис грн - це різниця між тендерною ціною і базовою вартістю непереобладнаної автівки.

Заявка переможця "Н Моторс ЮГ" була найдорожчою на тендері з чотирьох учасників, пишуть "Наші гроші".

Єдиний допущений до торгів конкурент – харківське ТОВ "Атлант-М на Гагаріна" пропонував автомобілі по 603 тис грн. Його пропозиція була акцептована 11 вересня, однак вже 24 вересня акцептували "Н Моторс ЮГ". Чому не уклали угоду з першою фірмою, невідомо.

Фірма "Н Моторс ЮГ" зареєстрована в Усатівській сільраді Одеської обл. У держреєстрі вказано її номер телефону - (048) 7700800. Він співпадає з номером одеського автосалону ТОВ "Еліт Авто Юг".

http://www.epravda.com.ua/news/2015/10/26/564642/

Далі...

Екологи пропонують боротися з пожежами на торфовищах за допомогою бобрів

вчора 23:37

Фахівці Національного екологічного центру України (НЕЦУ) переконані, що прогресуюче зростання кількості пожеж на торфовищах можна зупинити забороною на відстріли бобрів та руйнування їх гребель.

Про це йдеться у повідомленні НЕЦУ.

«Щороку ці тварини наполегливо будуть свої греблі, щоб відновити болота на їх природних місцях. Найбільш простим шляхом зупинити пожежі на торфовищах є заборона відстрілювати бобрів і руйнувати їх греблі. Протягом 3-5 років площа боліт зросте в рази», - зазначають екологи.

Фахівці наголошують, що, за прогнозами, наступні роки можуть бути ще більш посушливими.
Читайте також: Дощ не допоміг: під Києвом ще тліють 107 га торфовищ

Екологи також вважають, що відновлення боліт може стати важливою сторінкою життя України, оскільки така діяльність може мати фінансову підтримку на міжнародному рівні, як діяльність з глобального протистояння парниковому ефекту та глобальним змінам клімату. Адже накопичення торфу є природним механізмом зменшення концентрації вуглецю у атмосфері.

«У цьому світлі ініціатива Мінприроди України щодо затоплення торфовищ та відновлення на них колишніх боліт виглядає доречною. НЕЦУ вітає таку ініціативу Мінприроди та вважає, що саме таким чином можна ефективно зупинити майбутні загоряння торфу, а також відновити рідкісні на сьогодні екосистеми поліських боліт, які знову можуть стати зеленими "легенями" для України», - зазначають фахівці НЕЦУ.

http://www.ukrinform.ua/rubric-society/1903049-ekologi-proponuyut-borotisya-z-pojejami-na-torfovischah-za-dopomogoyu-bobriv.html#

Далі...

Торфовища площею 95 га продовжують горіти на Київщині

КИЇВ. 25 жовтня. УНН. Станом на 7:00 у семи районах Київської області здійснюється гасіння 13 локалізованих осередків тління торфу на загальній площі близько 95,15 га. Про це УНН повідомили в прес-службі ДСНС України.

За інформацією прес-служби ДСНС, у цілодобовому режимі від ДСНС залучено 219 осіб та 56 одиниць техніки.

Радіаційний фон у м. Києві та Київській області знаходиться у межах норми та складає в середньому 11-13 мікрорентген на годину (безпечний рівень радіаційного фону до 30 мікрорентген на годину).

Радіаційний фон у Зоні відчуження складає в середньому 22 мікрорентгени на годину (безпечний рівень радіаційного фону до 50 мікрорентген на годину).

Як повідомляв УНН, 24 жовтня станом на 7:00 на Київщині продовжують тліти 102 га торфу.

http://www.unn.com.ua/uk/news/1513372-torfovischa-ploscheyu-95-ga-prodovzhuyut-goriti-na-kiyivschini

Далі...

Мінекології хоче перетворювати торфовища в болота

В.о. міністра екології та природних ресурсів України Сергій Курикін вважає за доцільне відновити болота на місцях торфовищ для вирішення проблем з їх загорянням.

Про це він заявив на сьогоднішній прес-конференції.

«Оптимальним, масштабним і довгостроковим вирішенням цієї проблеми, було б відновлення боліт на територіях сьогоднішніх торфовищ», - сказав він.

Курикін додав, що в більшості випадків, болота були спеціально осушені в період до 1991 року. Зараз, за ​​його словами, розробка торфовищ проводиться з метою використання торфу в якості добрива або палива. Чиновник вважає це вкрай неефективним.

«Такі дії будуть проводитися і їх потрібно проводити в рамках спеціальних програм, але тільки після чітких розрахунків», - додав в.о. міністра.

Курикін зазначив, що найближчим часом будуть розпочаті консультації з ГСЧС і екоінспекцією для відповідної програми.

Однак затоплення торфовищ, за його словами, може перешкодити той факт, що більша частина цих земель є пайовими частками населення.

Раніше повідомлялося, що станом на ранок вівторка, 20 жовтня, в 11 районах Київської області здійснюється гасіння 24 осередків тління торфу на загальній площі близько 119 га.

http://hvylya.net/news/digest/minekologii-hochet-prevrashhat-torfyaniki-v-bolota.html

Далі...