Переважна більшість пожеж виникає на відкритих ділянках через необережність людей у поводженні з вогнем, неконтрольоване спалювання сміття, сухої трави на сільськогосподарських угіддях, недотримання правил пожежної безпеки під час перебування в лісових масивах

Лісівник

This is default featured slide 1 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

This is default featured slide 2 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

This is default featured slide 3 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

This is default featured slide 4 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

This is default featured slide 5 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

9 грудня 2015 р.

На Закарпатті цьогоріч зафіксували 300 випадків незаконних рубок лісу


Прес-служба Закарпатської ОДА   9 грудня 2015 15:33

Про це під час брифінгу повідомив в.о. начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга.

На Закарпатті нині заготовляють 1,1-1,2 мільйона кубометрів деревини, водночас річний приріст по області становить 3 мільйона. Отже, підприємства обласного лісомисливського господарства вирубують третю частину приросту деревини. Для порівняння Валерій Мурга навів конкретні цифри: сусідня Угорщина, наприклад,  використовує 75 відсотків приросту, Австрія - 77, Італія - 81 процент, Швейцарія – 84.

Нині усю лісопродукцію, заготовлену на Закарпатті реалізують через аукціонні торги, за винятком тої, що призначена для соціальної сфери. За 9 місяців року лісу реалізували на 454 мільйона гривень. Це на 40 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сплачено податків 173 мільйона гривень, що вдвічі більше, ніж торік. Заробітна плата у закарпатських «працівників лісу» також зросла на тисячу гривень і нині становить в середньому понад 4 тисячі гривень.

За словами Валерія Мурги, незаконні рубки – одне з болючих питань  лісової галузі області. В цьому році у фонді підприємств обласного управління лісомисливського господарства зафіксували 300 випадків незаконних рубок, загальною масою понад 2,5 тисячі кубометрів, що принесло збитків на суму більше 8 мільйонів гривень. «Матеріали за 133 випадками незаконних рубок на суму збитків 7 мільйонів передані на розслідування та розгляд в правоохоронні органи. За незаконну порубку   порушено 27 кримінальних справ. За неналежне виконання посадових обов’язків  з  охорони лісового фонду до відповідальності притягнули 97 працівників, звільнено із займаної посади 14 осіб, - поінформував В. Мурга. – Вони не тільки не перешкодили, але сприяли проведенню незаконних рубок»

http://uzhgorod.in/ua/novini/2015/dekabr/na_zakarpatti_c_ogorich_zafiksuvali_300_vipadkiv_nezakonnih_rubok_lisu.

23 листопада 2015 р.

У Карпатах вирубка лісу досягла масштабів екологічного лиха


22 ноября 2015 г., 22:45:00
Неконтрольована вирубка лісів і експорт української деревини для України стали серйозною проблемою. Серед основних причин, що спонукають населення незаконно вирубати ліс – безробіття і низький рівень життя.

Без лісу і туристів

Традиційно найбільше від вирубки лісів потерпають ліси в українських Карпатах. Причина цьому – величезний запас лісу в регіоні. За офіційними даними, лесомасиви займають близько 16% всієї території країни. Це майже 11 мільйонів гектар лісів. 40% з них припадає на західну Україну, де вирубка досягла масштабів екологічного лиха.

Основні причини зайнятості населення в незаконній вирубці лісів зрозумілі – соціально-економічний стан українців не найкращий, і з кожним роком ситуація тільки погіршується. Не сприяє поліпшенню рівня життя і девальвація національної валюти. У сільській місцевості західних регіонів ситуація особливо гостра.

За даними Держслужби зайнятості на 1 квартал 2015 рівень безробіття там зашкалює: в Івано-Франківській області 23,5 тис. осіб, у Львівській області 37,1 тис. осіб, у Закарпатській 14,5 тис. людей. Утім, значно більше в лісоповалі винна низька оплата праці в регіоні та по країні в цілому, яка змушує людей йти на «приватні», а на ділі часто незаконні, підприємства по вирубці дерева і первинній обробці – т. зв. лісопилки.
Читайте также: «Герой» Майдану Парасюк кришує незаконну вирубку лісу на Львівщині?

А поки люди, як уміють, заробляють на шматок хліба, від випилювання лісу страждають заповідні та рекреаційні зони, руйнуючи тим самим і унікальну екосистему, і туристичний потенціал країни.

Донбаські афери

Під шумок напруженої ситуації на східному напрямку, випилювати ліси вирішили і на Донбасі. Так, у Краснолиманському районі правоохоронці порушили кримінальне провадження за фактом незаконної вирубки лісу на території Донецької області. Поки серед підозрюваних 10 підприємців і посадових осіб, але кого з них врешті-решт покарають – велике питання. Адже проти «знищувачів лісу кілька років тому порушували кримінальне провадження, але справу до кінця не довели, зловмисники залишилися на волі». Правоохоронці стверджують, що викрили та задокументували низку злочинних схем, за якими керівники «лісгоспів» регіону і підконтрольних їм комерційних структур заробляли гроші на незаконній вирубці лісу. Щомісячний незаконний обіг грошових коштів зловмисників сягав 10 мільйонів гривень.

Продаж тільки пиломатеріалів – друга проблема в лісгоспі. Адже ліс, який вирубують на території більшості областей, не доставляють на підприємства для його подальшої обробки. 70% повністю перенаправляють на експорт, як необроблену деревину у вигляді дощок і лісу-кругляка, де іноземні підприємства, найчастіше країн Євросоюзу, за рахунок української сировини забезпечують себе деревиною для обробки (меблі, папір та ін.), І продають готові вироби за високими цінами, в тому числі, і в Україні. Тому в результаті таких дій Україна позбавляється не тільки лесомасивів, але і втрачає тисячі робочих місць і мільйони доларів, перетворюючись на сировинний придаток інших країн ще в одній сфері промисловості.

Особистий погляд

Подивитися на ситуацію з вирубкою лісу довелося в Рожнятівському районі Івано-Франківської області. Тут, через кілька населених пунктів щодня проїжджають десятки лісовозів, тягнучи за собою по кілька причепів кругляка. Вирубка відбувається 20 кілометрами вище села Осмолода в горах – зеленому туристичному місці. Розташоване місце неподалік від заповідника Горгани, буквально біля підніжжя.

Багато місцевих з довколишніх сіл зайняті на лісоповалі, тому що «добре платять». Тут кажуть, що вирубкою лісу займається приватний комерсант і натякають на не зовсім законну підприємницьку діяльність. Відвозиться кругляк на кілька лісопилок навколо, але в принципі, лісопромислове підприємство є тут чи не в кожному селі. Дерева обробляють тільки на початковому рівні – їх розпилюють на дошки і продають за безцінь у сусідню Польщу, Чехію і Словаччину.

Раніше ліс сплавляли річками і возили вузькоколійкою, але пізніше для здешевлення процесу доставки дерева від цього способу відмовилися. Тепер дерево до підприємств підвозять перевантажені «лісовози-КамАЗи» з додатковими причепами, в результаті чого дороги від Рожнятова і до Осмолоди просто не існує – ями сягають 40 см завглибшки.

Але розбиті дороги, якими більше неможливо проїхати легковим автомобілем, тільки частина проблеми. Дерева тут зміцнюють не тільки береги річок, але і гори, і їх вирубка, в результаті, призводить до потопів, зсувів та інших стихійних лих в регіоні. Водії лісовозів переконані, що нічого поганого не роблять. Але й розповісти щось про свою роботу відмовляються. За кілька годин руху по Рожнятівському району Івано-Франківської області у вечірній час зустрілося понад 20 таких перевізників. Як виявилося, знищувачі лісу не знають відпочинку і у вихідні дні.

Втім, місцеве населення робити з незаконною вирубкою нічого особливо й не планує. У селах переконують: окрім туризму, це – чи не єдине джерело доходу. І, схоже, непогане: адже у всіх цих селах стоять справжні палаци, ймовірно, теж з незаконно спиляних дерев.

http://antikor.com.ua/articles/74147-u_karpatah_virubka_lisu_dosjagla_masshtabiv_ekologichnogo_liha

19 листопада 2015 р.

На Київщині знову горить ліс

Сюжет на каналі ТРК "Україна"

13 листопада 2015 р.

На кожного звіра знайдеться браконьєр, на кожного браконьєра – мисливська охорона


11 листопада відбулася нарада мисливствознавців і єгерської служби державних підприємств Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства.

На розгляд засідання винесли важливі питання, зокрема, про підготовку до сезону полювання на диких парнокопитних та хутрових звірів, який розпочинається відповідно 14 і 15 листопада, а також щодо суворої звітності й контролю відстрільних контрольних карток і інформації занесеної в них, їх номерів та пропускної спроможності, а також журналів реєстрації ліцензій. Стосувалася нарада й аналізу діяльності єгерських служб, основною роботою є виявлення порушень мисливського законодавства та складення протоколів на порушників правил полювання.

На початку засідання головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства Микола Слюсаревський зазначив, що в результаті проведення воєнних дій на Сході, почастішали випадки застосування браконьєрами високотехнічних засобів (приладів нічного бачення, карабінів, глушників) для добування звіра. Тож районні мисливствознавці мають бути рушійною силою з охорони державного мисливського фонду і боротьбі з браконьєрством. Також доповідач наголосив на тому, що недостатньо використовується єгерський ресурс. До слова, на Тернопільщині є 108 єгерів із працівників державних підприємств та районних організацій УТМР та інших користувачів, основним завданням яких є охорона мисливських угідь Тернопільської області. Водночас сформовані рейдові групи державних підприємств ТОУЛМГ мають бути ефективними у розкритті порушень мисливського законодавства.
Микола Слюсаревський наголосив, що під час рейдів особливу увагу потрібно звертати на пропускну спроможність та номери відстрільних контрольних карток, наявних у мисливців. Це дасть змогу додатково проконтролювати та виявити порушення у перевищенні пропускної спроможності на добування мисливської дичини. Також при перевірці мисливських документів в угіддях при проведенні полювання, мисливствознавці мають перевіряти вихід мисливця у мисливські угіддя та результат полювання, який вноситься у контрольну картку обліку добутої дичини. Зазначимо, що норма добування зайця на цьогорічний сезон полювання на хутрових звірів, становить одну особину на мисливця. Картка відстрілу хутрового звіра є незаконною, якщо вона є поза нормою. «Це дозвіл на незаконне позбавлення життя тварини, яке карається законом», - резюмував Микола Слюсаревський.


На нараді також проаналізували кількість складених протоколів працівниками мисливських служб державних підприємств та наголосили на недостатній роботі єгерів і мисливствознавців. Щодо цього було проведено аналіз у розрізі підприємств. Про це присутніх поінформував головний мисливствознавець Андрій Барабаш, наголосивши на тому, що якщо є звір у лісі, значить там обов’язково є браконьєр, тож рейдові групи мають посилено проводити роботу у цій площині і своєчасно реагувати на незаконне полювання, заздалегідь попереджуючи його.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/news/detail/106301.htm

Лісівники Полтавщини підводять підсумки пожежонебезпечного періоду

Із початком осінньої дощової погоди в області завершився пожежонебезпечний період, який тривав з квітня до першої половини листопада. Цього року він виявився особливо напруженим, адже протягом останніх чотирьох місяців взагалі були відсутні опади, що під впливом теплої погоди становило надзвичайну небезпеку з виникнення лісових пожеж. Крім того, масове горіння торфяників, що розташовані поблизу лісових масивів, створювали чималу загрозу для лісу та оману для лісівників, оскільки камери відео нагляду  не могли контролювати пожежну ситуацію через повне задимлення. Тому державна лісова охорона протягом усього пожежонебезпечного періоду працювала у посиленому режимі.

Лісівники забезпечували належний контроль за готовністю особового складу і протипожежних технічних засобів до своєчасного виявлення та гасіння лісових пожеж, державній лісовій охороні довелося цілодобово пильнувати за зеленими масивами. Постійно проводилися патурлювання лісовими масивами, зокрема здійснено понад 1860 спільних рейдів лісівників і представників ДСНС та правоохоронних органів, у ході яких 46 порушників правил пожежної безпеки в лісах притягнуто до відповідальності.

Для недопущення лісових загорань державними лісогосподарськими підприємствами області прокладено 3188 км мінералізованих смуг та проведено поновлення існуючих 29208км, перекрито понад 732 позапланові дороги, виставлена наглядна агітація, розповсюджувалися інформаційні листівки та буклети відповідої тематики, в міському транспорті, на обласному та районних радіо та телеканалах забезпечено трансляцію соціальної протипожежної реклами. На узліссях та в молодих насадженнях для зменшення пожежної небезпеки проводилося підрізання гілок. Також розбудовано широку мережу лісових місць відпочинку, аби населення з комфортом та безпечно для власного здоров’я і без шкоди для лісу відпочивало на лоні природи. А для вчасного контролю за лісовими масивами існує мережа пожежно-спостережних пунктів та 16 систем відеоспостереження.

На жаль, цього року протягом пожежонебезпечного періоду у лісах, що відносяться до сфери діяльності Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства, виникло 28 загорань. Людська недбалість та безвідповідальність призвела до знищення гектарів лісу та його мешканців. Загальний збиток, який щорічно завдають лісові пожежі державі та навколишньому середовищу, підрахувати в грошах неможливо: це не лише цінна деревина, а й кисень, що згорів, і пошкодження органічного шару ґрунту, і кислотні дощі, й ерозії.

Прес-служба Полтавського ОУЛМГ
http://np.pl.ua/2015/11/lisivnyky-poltavschyny-pidvodyat-pidsumky-pozhezhonebezpechnoho-periodu/

27 жовтня 2015 р.

Дощ іде — торфовища тліють


Кияни радо зустріли осінні дощі, сподіваючись, що небесна волога допоможе рятувальникам зупинити пожежі на торфовищах, і смог перестане душити. Та й усе Полісся з надією дивилося на небо — чадний присмак цього літа набрид усій північній Україні. Але насправді радіти поки що зарано. Адже навіть якщо залити водою таку пожежу зверху, всередині торфовище тлітиме й надалі.

Вогнеборці не сплять

За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, на початку третьої декади жовтня ситуація навколо Києва була особливо складною. Диміло у 11 районах Київщини на понад 120 гектарах. Довелося залучати рятувальників із Житомирщини та Чернігівщини, завозити потужні мотопомпи.

Загалом в Україні цього року сталося у 3,5 раза більше пожеж на торфовищах, ніж торік. Часто вони починалися з невеличкого багаття, у якому громадяни спалювали сміття, щоб не платити за його вивезення на звалище. Або вогонь приходив із полів і придорожніх смуг, де випалювали суху траву.

Боротися з паліями складно. Голова Державної екологічної інспекції Андрій Заїка повідомив журналістам, що його відомство має змогу нараховувати збитки від пожежі лише у разі виникнення її в лісі. А от доступу до приватизованих земельних ділянок інспектори не мають. Тому й не знають, скільки пожеж було і яких збитків вони завдали. Також не зміг сказати посадовець, скільки осіб притягнули до відповідальності: «Ми можемо скласти протокол, якщо застали людину на місці скоєння правопорушення. Але такого майже  не трапляється». Шляхів розв’язання проблеми безкарності паліїв пан Заїка також не назвав.

Поки торфовища тліють, дощі небезпечні для волосся. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ


Болота — це молодість Землі

Але головна проблема у кліматі. Перший заступник голови ДСНС Олег Мельчуцький зауважує, що виникнення пожеж у природних екосистемах цього року пов’язане з аномально високою температурою повітря, яка довго трималася. При цьому кількість опадів становила лише 30% норми. Це призвело до висихання як природних, так і штучних водоймищ та меліоративних каналів. Порівняно із середніми багаторічними показниками рівень грунтових вод понизився від одного до двох метрів.

В. о. міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін теж наголошує, що зупинить тління торфу лише обводнення боліт і підняття рівня грунтових вод. Але при цьому зауважує, що попередньо треба докладно вивчити питання, щоб не підтопити інші території тощо. Також, на його думку, неабияк перешкоджає такому відновленню те, що землі розпайовані. «Ми плануємо найближчим часом порадитися з колегами з ДСНС та Держекоінспекції щодо відновлення водності боліт», — сказав Сергій Курикін журналістам.

Нагадаю, що торфовища димлять з ранньої весни. І такі, хоч і меншого масштабу пожежі відбуваються щороку. А про небезпеку від надмірного осушення боліт науковці попереджали упродовж 70 років. Зокрема Віталій Поліщук та Валентин Багнюк писали в «УК» 19 жовтня 1993: «Новий наступ на рештки меліорованих річок, боліт, заплав, луків — це нищення значних резерватів і накопичувачів прісної води».

«Болота — це молодість Землі» — вислів, який приписують різним науковцям минулого століття. Байдуже, хто саме його автор, але суть від того не змінюється. Болота живлять блакитні артерії планети. І, як бачимо, від них залежить напряму і наше здоров’я.

Я поцікавився перспективами відновлення наших боліт у в. о. голови Держводагентства Ірини Овчаренко. Вона повідомила, що зважаючи на маловоддя, яке спостерігається на річках України, питання вологозарядки ∂рунту і торфовищ швидко вирішити неможливо. Однак локально агентство вживає заходів. Наприклад, за підтримки Програми розвитку ООН в Україні розроблено пілотний проект щодо відновлення природного гідрологічного режиму торфовищ і попередження пожеж на них на осушувально-зволожувальній системі «Смолянка» (площа 2300 га). Завдяки проекту проведуть капітальний ремонт гідротехнічних споруд, розчищення річки Остер і магістрального каналу «Смолянка» в Ніжинському районі Чернігівської області.

Прогноз на завтра

На думку директора Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергія Зібцева, без рішучого втручання уряду в ситуацію наступного року нас очікує повторення смогового літа. Та й нинішні осінь-зима можуть і надалі «радувати» нас смердючим димом. Адже торф здатен тліти навіть під снігом. Професор Зібцев підкреслює, що щільність пожеж у Білорусі й Польщі в рази менша, ніж в Україні. Хоч і у нас, і в сусідів однаково високі рівні пожежної небезпеки й погодні умови. Причина такої великої кількості пожеж, каже пан Зібцев, — незадовільна координація роботи міжвідомчих протипожежних служб в Україні. Хоч раніше якісна координація таки була.

Скажімо, у серпні 2010 року при однакових погодних умовах у європейській частині Росії згоріло понад 200 тис. га лісів, тоді як в Україні — не більше трьох тис. га. Тоді свою позитивну роль відіграла постанова Кабінету Міністрів від 1.08.2010 «Про високу пожежну небезпеку» та Порядок організації протипожежних заходів. Тоді також створили для координації робіт Міжвідомчий оперативний штаб з ліквідації пожеж. Нині варто негайно ухвалити аналогічні документи й структури. Про це фахівці центру заявляли ще в квітні після пожежі в зоні відчуження ЧАЕС площею 10 800 га. Проте висновків не зробили, а винуватців не покарали.

У розмові з «УК» пан Зібцев підкреслив, що часто лісові та торф’яні пожежі можна гасити ще в зародку, але цього не стається через елементарну безвідповідальність. На невеликі пожежі сухої рослинності власники угідь та місцева влада не хочуть викликати пожежників. За це потім доводиться дорого платити. Згідно з даними ДСНС, на гасіння пожежі на площі 2 га потрібно 40 тис. грн. Однак, як зазначив С. Зібцев, реально це ще дорожче, бо у нас використовують техніку 1960-х років, а вона споживає 60 літрів пального на годину.

Дихайте… мілкіше?

Тим часом чиновники радять громадянам не відкривати вікон. Не розуміючи, що це рятує за умови одноразового викиду шкідливих речовин у атмосферу. Тоді справді можна перечекати, поки отрута розвіється. А коли задимлення тримається тижнями? Оманлива й порада користуватися кондиціонерами. Звичайні прилади лише охолоджують або нагрівають повітря та змінюють його вологість. А фільтрувати його можуть лише спеціальні кондиціонери, дуже-дуже недешеві.

З корисних можна назвати лише пораду не ходити під дощем із непокритою головою. Оскільки гази, які містяться у смозі, розчиняючись у воді, перетворюються на кислоти. Розчин не настільки сильний, щоб проїсти на ваших очах дірку в плащі, але негативно вплинути на волосся може.

Загалом порятунок від задухи — це відновлення водності наших річок і боліт, якісна робота протипожежних служб та запобігання пожежам через покарання паліїв.


ПЕРЕДУМОВИ БІДИ

Поштовх до осушення Полісся дав Сталінський план перетворення природи. За ним, зокрема, намічалося осушення в Україні 1897 тис. га боліт.

Автор книги «Історія охорони природи в Україні» Володимир Борейко розповідає, що масштабне осушення почалося ще до Другої світової, а після неї роботи продовжили. Так, 18 жовтня 1947 партія і уряд УРСР вимагають продовжити подальше «освоєння заплави річки Ірпінь та її приток», а вже влітку 1948-го тут розгорнулося масштабне осушення. Обласна партійна газета «Київська правда» навіть випускала тоді спеціальний додаток «Київська правда на Iрпiнськiй заплавi». Через кілька років багатющу на дичину й рибу заплаву знищили. Річку вирівняли під лінійку і перетворили на канаву.

У 1954 році в УРСР підписали відразу кілька урядових постанов, зокрема щодо осушувальних робіт у заплавах річок Трубіж, Недра та Здвижу.

У листопаді 1959-го прийнято рішення щодо українського Полісся. Планувалося осушити близько 5 млн га, спрямити 600 кілометрів русла Прип’яті (робили це вибухами, знищивши колонії бобрів і багаті рибні ями).

У липні 1966-го підписано постанову ЦК КПУ і Радміну УРСР «Про широкий розвиток меліорації земель». Нею передбачалося в 1971—1975 роках осушити в УРСР 1000—1080 тисяч гектарів. Тоді почали підбивати підсумки соціалістичного змагання з осушення боліт. Призові місця за знищення природи визначали щороку, аж до 1970-х. Наслідки цих змагань ми і вдихаємо тепер разом зі смогом тліючих торфовищ.

Олег ЛИСТОПАД
http://ukurier.gov.ua/uk/articles/dosh-ide-torfovisha-tliyut/

26 жовтня 2015 р.

Гослесагентство разработало сертификат происхождения лесоматериалов

26 октября 2015, 13:40

 Гослесагентство создает лесной патруль
Ковальчук отчитался о выполнении закона о запрете на экспорт леса.


Доработанный проект постановления о порядке выдачи сертификата о происхождении лесоматериалов может быть передан в Кабмин в ближайшее время. Об этом сообщил глава Государственного агентства лесных ресурсов Украины Александр Ковальчук агентству "РБК-Украина".

Документ разработан в соответствии с законом Украины №1362, которым введен временный мораторий на экспорт необработанной древесины.

"С нашей стороны работа окончена, после согласования профильным министерством документ поступит в правительство. Мы рассчитываем, что это случится в ближайшие дни", - отметил Александр Ковальчук.

Согласно проекту, сертификат бесплатно выдается всем постоянным лесопользователям на каждую партию лесо- и пиломатериалов вместе с товарно-транспортной накладной. Документ обязателен при экспорте такой продукции и запрещен к передаче другим субъектам. Постановлением также предлагается утвердить форму сертификата, заявления на его получение и инструкцию по заполнению.

"Информация о каждом выданном сертификате будет заноситься в электронный перечень и размещаться на сайте Гослесагентства с помощью единой системы электронного учета древесины. Таким образом, экспортировать незаконно заготовленный лес будет невозможно", - пояснил глава ведомства.

В рамках выше указанного закона агентство также разработало концепцию реформирования лесного хозяйства, инициирует создание лесного патруля и введение всеобщей системы электронного учета древесины с 1 июля 2016 года. Это существенно сократит долю "теневого" леса и сэкономит государству порядка 2 млрд грн.

Напомним, в управлении Гослесагентства находится около 74% лесов страны, остальные 26% принадлежат другим лесопользователям, которые в год рубят до 1,5 млн кубометров. Из них только 10% проходит через электронных учет, в то время как в структуре агентства этот показатель достигает 90%. В целом, доля "серого" леса может достигать порядка 20%. Так, при годовой рубке в 14-15 млн кубометров на теневой рынок приходится порядка 3 млн куб.

http://economics.lb.ua/business/2015/10/26/319308_goslesagentstvo_razrabotalo.html

Донецький лісгосп замовив сім спецавтівок на 5 мільйонів

Понеділок, 26 жовтня 2015, 09:57

ДП "Краснолиманське лісове господарство" за результатами тендеру замовило ТОВ "Н Моторс ЮГ" 7 автомобілів спеціального призначення за 5 млн грн.

Про це пишуть "Наші гроші" з посиланням на "Вісник державних закупівель".

Як повідомляється, фірма поставить лісгоспу 7 малих лісопатрульних комплексів на базі Nissan Pick Up NP 300 по 714 тис грн.

Такий автомобіль без переобладнання коштує 449-536 тис грн у різній комплектації, пише видання.

"Для лісовиків придбано повнопривідні пікапи із дизельним двигуном 2,5 л та кабіною на 5 місць. Додатково їх оснастять акумулятором, мотопомпою з подачею води на 70 м, баком для води на 300 л, 5 переносними ранцевими оприскувачами та пожежними рукавами довжиною 50 м" - йдеться у повідомленні.



Як вказує видання, саме це обладнання і коштуватиме близько 150 тис грн - це різниця між тендерною ціною і базовою вартістю непереобладнаної автівки.

Заявка переможця "Н Моторс ЮГ" була найдорожчою на тендері з чотирьох учасників, пишуть "Наші гроші".

Єдиний допущений до торгів конкурент – харківське ТОВ "Атлант-М на Гагаріна" пропонував автомобілі по 603 тис грн. Його пропозиція була акцептована 11 вересня, однак вже 24 вересня акцептували "Н Моторс ЮГ". Чому не уклали угоду з першою фірмою, невідомо.

Фірма "Н Моторс ЮГ" зареєстрована в Усатівській сільраді Одеської обл. У держреєстрі вказано її номер телефону - (048) 7700800. Він співпадає з номером одеського автосалону ТОВ "Еліт Авто Юг".

http://www.epravda.com.ua/news/2015/10/26/564642/

25 жовтня 2015 р.

Екологи пропонують боротися з пожежами на торфовищах за допомогою бобрів

вчора 23:37

Фахівці Національного екологічного центру України (НЕЦУ) переконані, що прогресуюче зростання кількості пожеж на торфовищах можна зупинити забороною на відстріли бобрів та руйнування їх гребель.

Про це йдеться у повідомленні НЕЦУ.

«Щороку ці тварини наполегливо будуть свої греблі, щоб відновити болота на їх природних місцях. Найбільш простим шляхом зупинити пожежі на торфовищах є заборона відстрілювати бобрів і руйнувати їх греблі. Протягом 3-5 років площа боліт зросте в рази», - зазначають екологи.

Фахівці наголошують, що, за прогнозами, наступні роки можуть бути ще більш посушливими.
Читайте також: Дощ не допоміг: під Києвом ще тліють 107 га торфовищ

Екологи також вважають, що відновлення боліт може стати важливою сторінкою життя України, оскільки така діяльність може мати фінансову підтримку на міжнародному рівні, як діяльність з глобального протистояння парниковому ефекту та глобальним змінам клімату. Адже накопичення торфу є природним механізмом зменшення концентрації вуглецю у атмосфері.

«У цьому світлі ініціатива Мінприроди України щодо затоплення торфовищ та відновлення на них колишніх боліт виглядає доречною. НЕЦУ вітає таку ініціативу Мінприроди та вважає, що саме таким чином можна ефективно зупинити майбутні загоряння торфу, а також відновити рідкісні на сьогодні екосистеми поліських боліт, які знову можуть стати зеленими "легенями" для України», - зазначають фахівці НЕЦУ.

http://www.ukrinform.ua/rubric-society/1903049-ekologi-proponuyut-borotisya-z-pojejami-na-torfovischah-za-dopomogoyu-bobriv.html#

Торфовища площею 95 га продовжують горіти на Київщині

КИЇВ. 25 жовтня. УНН. Станом на 7:00 у семи районах Київської області здійснюється гасіння 13 локалізованих осередків тління торфу на загальній площі близько 95,15 га. Про це УНН повідомили в прес-службі ДСНС України.

За інформацією прес-служби ДСНС, у цілодобовому режимі від ДСНС залучено 219 осіб та 56 одиниць техніки.

Радіаційний фон у м. Києві та Київській області знаходиться у межах норми та складає в середньому 11-13 мікрорентген на годину (безпечний рівень радіаційного фону до 30 мікрорентген на годину).

Радіаційний фон у Зоні відчуження складає в середньому 22 мікрорентгени на годину (безпечний рівень радіаційного фону до 50 мікрорентген на годину).

Як повідомляв УНН, 24 жовтня станом на 7:00 на Київщині продовжують тліти 102 га торфу.

http://www.unn.com.ua/uk/news/1513372-torfovischa-ploscheyu-95-ga-prodovzhuyut-goriti-na-kiyivschini

20 жовтня 2015 р.

Мінекології хоче перетворювати торфовища в болота

В.о. міністра екології та природних ресурсів України Сергій Курикін вважає за доцільне відновити болота на місцях торфовищ для вирішення проблем з їх загорянням.

Про це він заявив на сьогоднішній прес-конференції.

«Оптимальним, масштабним і довгостроковим вирішенням цієї проблеми, було б відновлення боліт на територіях сьогоднішніх торфовищ», - сказав він.

Курикін додав, що в більшості випадків, болота були спеціально осушені в період до 1991 року. Зараз, за ​​його словами, розробка торфовищ проводиться з метою використання торфу в якості добрива або палива. Чиновник вважає це вкрай неефективним.

«Такі дії будуть проводитися і їх потрібно проводити в рамках спеціальних програм, але тільки після чітких розрахунків», - додав в.о. міністра.

Курикін зазначив, що найближчим часом будуть розпочаті консультації з ГСЧС і екоінспекцією для відповідної програми.

Однак затоплення торфовищ, за його словами, може перешкодити той факт, що більша частина цих земель є пайовими частками населення.

Раніше повідомлялося, що станом на ранок вівторка, 20 жовтня, в 11 районах Київської області здійснюється гасіння 24 осередків тління торфу на загальній площі близько 119 га.

http://hvylya.net/news/digest/minekologii-hochet-prevrashhat-torfyaniki-v-bolota.html

Дощ не допоможе загасити торфовища, тому що вони тліють на великій глибині - фахівці

Олександр ЛЕЩЕНКО, «ФАКТИ»

20.10.2015

Хоча почався сьогодні дощ поклав край рекордною для жовтня посухи, пожежі в Київській області тривають. Дітям і дорослим, у яких є проблеми зі здоров'ям, рекомендують поменше перебувати на вулиці

 Вже кілька тижнів у Києві та області стоїть запах гару, особливо в ранкові та вечірні години. Навколо міста горить багато торфовищ.

 За словами начальника прес-служби Київського обласного главку Держслужби з НС Вікторії Рубан, станом на сьогоднішній ранок у 11 районах області йшло гасіння 24 локалізованих осередків тління торфу загальною площею близько 119 гектарів (на ранок понеділка ця площа становила 122 гектара). Зокрема, тління відбувається в Києво-Святошинському, Ірпінському, Гостомельському, Броварському, Вишгородському, Бориспільському, Обухівському, Іванківському, Макарівському та Васильківському районах Київської області. Для гасіння прівлечениболее 300 рятувальників і 82 одиниці техніки, у тому числі авіація. Київському гарнізону допомагає особовий склад Чернігівської, Житомирської та Черкаської областей.

 Гасіння торфовищ - дуже непроста операція, пояснюють рятувальники. Адже торф горить на глибині одного-двох метрів, в цих місцях є ймовірність обвалів, тому техніка не скрізь може під'їхати до вогнища спалаху. Розпочатий вчора дощ (за прогнозами синоптиків, опади у Києві та області збережуться до кінця тижня) не сильно допоможе в гасінні. «Дощ не дає горіти траві і поширюватися вогню по поверхні. Але ось допомогти згасити торфовища він не здатний через великої глибини їх тління », - зазначила Вікторія Рубан.

 За словами першого заступника голови Держслужби з НС Олега Мельчуцкого, пожежі пов'язані з тим, що з 1 по 19 жовтня в Києві та області не було дощу - це рекордний період посухи за 155-річну історію метеоспостережень.

- До виникнення такої великої кількості пожеж на території Київської області в першу чергу привели аномальні кліматичні умови, - говорить чиновник. - Середня температура повітря перевищила норму в три рази. При цьому кількість опадів становить 30 відсотків від норми. А найбільш сухими були серпень і період з 1 по 19 жовтня, через що рівень ґрунтових вод знизився від одного до двох метрів. Серед інших причин виникнення такого роду пожеж - неналежне утримання власниками земельних ділянок в правильному протипожежному стані сільгоспугідь. Зокрема, до таких ситуацій призвели і підпали, замасковані під необережне поводження з вогнем. Саме тому я звертаюся до всіх громадян з проханням дотримуватись правил пожежної безпеки під час проведення сільськогосподарських робіт, походів у ліс.

 За даними столичного главку Держсанепідемслужби, станом на 9.00 вівторка через тління торфовищ у 1,4 рази перевищена концентрація шкідливих речовин у Деснянському районі Києва. Крім того, перевищені граничнодопустимі концентрації сірчистого ангідриду в повітрі у Вишгородському і Бориспільському районах. Фахівці-санепідеміологи запевняють, що це не небезпечно для здоров'я людей. Тим не менше, все ж рекомендують дітям, вагітним жінкам і людям з серцево-судинними захворюваннями і захворюваннями дихальних шляхів обмежити перебування на відкритому повітрі вранці і ввечері, коли в повітрі найвища концентрація шкідливих речовин. Крім того, краще закривати вікна в квартирах і по можливості використовувати кондиціонери.

 У свою чергу Київміськдержадміністрація для зниження смогу в місті обмежила в'їзд великогабаритного транспорту в місто з 6 до 11 ранку. А керівникам дитячих садків та шкіл рекомендовано обмежити перебування дітей на вулиці у першій половині дня.

 Нагадаємо, нинішньої осені столицю вже не перший раз накриває продуктами тління торфовищ. Так, на початку вересня у зв'язку з тлінням торфовищ у Київській області та пожежі в лісі під Броварами Київ переходив на надзвичайний режим роботи, а школи та дитячі садки були закриті.

http://fakty.ua/207495-dozhd-ne-pomozhet-potushit-torfyaniki-potomu-chto-oni-tleyut-na-bolshoj-glubine---specialisty

У Київській області гасять 24 вогнища тліючого торфу – ДСНС

 Вчора, 22:39
 
"На території Київської області триває тління 24 вогнищ торфу на площі 123 га: роботи з ліквідації продовжуються в цілодобовому режимі", – зазначив Олег Мельчуцький на сторінці відомства в Facebook

Перший заступник Голови ДСНС України зазначив, що виникнення пожеж у природних екосистемах пов'язане з аномально високою температурою повітря, яка тримається тривалий період на території держави. При цьому кількість опадів досягає 30% від норми. Такі погодні умови призвели до висихання природних, штучних водойм та меліоративних каналів. У порівнянні з середніми багаторічними показниками рівень грунтових вод знизився від 1 до 2 метрів.

"Серед інших причин виникнення такого роду пожеж – неналежне утримання власниками земельних ділянок в необхідному протипожежному стані сільгоспугідь; підпали, які замасковані під необережне поводження з вогнем. Саме тому я звертаюся до всіх громадян з проханням дотримуватись правил пожежної безпеки під час проведення сільськогосподарських робіт, походів в ліс. У разі виникнення пожежі – негайно телефонуйте до Служби порятунку за номером "101", – сказав Олег Мельчуцькій.

Перший заступник Голови ДСНС зазначив, що в даний час до гасіння осередків тління торфу в Київській області від ДСНС залучено 322 особи особового складу та 82 одиниці техніки. Для підвищення ефективності роботи додатково залучено сили та засоби від гарнізонів м.Києва, Житомирської та Чернігівської областей. Налагоджено взаємодію з місцевими органами влади. Щодня, із залученням авіації ДСНС здійснюється повітряна розвідка для моніторингу ситуації.

У свою чергу, представники Головних управлінь Держсанепідслужби в місті Києві та Київській області відзначили, що в даний час на території Київської області фіксується перевищення гранично допустимих концентрацій у повітрі сірчистого ангідриду у Вишгородському і Бориспільському районах. Однак, такі перевищення загрози для здоров'я людей не несуть. Вранці і ввечері, коли погіршується розсіювання і виникає нагромадження шкідливих речовин у приземному шарі атмосфери, дітям, вагітним жінкам, людям, страждаючим серцево-судинними захворюваннями і захворюваннями дихальних шляхів слід обмежити перебування на відкритому повітрі. Також слід закривати вікна в будинках і по можливості здійснювати кондиціонування приміщень.

http://kiev-ukr.segodnya.ua/kaccidents/v-kievskoy-oblasti-tushat-24-ochagah-tleyushchego-torfa-gschs-659478.html

Еколог: палаючі торфовища – свідчення повної некомпетентності держорганів

Фото: val.ua/uk

У районі столиці продовжують горіти торфовища. На думку експертів, торфовища горять не тільки в Київській області, а й по всій Україні, що є свідченням некомпетентності керівників природоохоронних державних установ.

Площа тліючих в Київській області торфовищ збільшилася до 122 гектарів. Як повідомив перший заступник глави ДСНС Олег Мельчуцький, пожежники гасять 24 вогнища. Всього ж на території Київської, Чернігівської, Полтавської, Черкаської та Житомирської областей налічується 32 осередки торф'яних пожеж. При цьому, за словами Мельчуцького, найскладніша ситуація – у Київській області.

Про наслідки горіння торфовищ в ефірі радіостанції Голос Столиці розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Як довго небезпечні речовини будуть зберігатися в повітрі?

– Це залежить від того, чи є вітер, і від його напряму. При цьому мало кого радує той факт, що токсична отрута переносяться на інші площі і там осідає, так як отруєння навколишнього середовища відбувається по всій території України. Горять не тільки торф'яники навколо Києва, горить стерня. Ці пожежі тривають і в Дніпропетровській області, і в Полтавській, ніхто за цим не стежить, торфовища горять вже кілька місяців. І все це є свідченням абсолютної некомпетентності керівників відповідних установ, які взагалі не здатні управляти галуззю охорони природи.

Чи можна якось уберегтися від цих пожеж?

– Є профілактичні заходи. Ще навесні цього року ми зверталися до всіх відповідних державних установ з пропозиціями про проведення профілактичних заходів та попереджувальних робіт. Зокрема, це розорювання смуг, що не дає поширюватися степовим пожежам або пожежам у лісосмугах, ми також пропонували обмежити доступ до лісів у літній пожежонебезпечний період. Більше того, ми пропонували розгорнути систему інформаційної роботи з населенням. Найголовніше – необхідно на цих територіях розгорнути систему відеоспостереження, її наявність дасть можливість швидко реагувати на найменше загоряння, не чекаючи, поки ці пожежі будуть охоплювати тисячі гектарів. Але, на жаль, ні Міністерство охорони навколишнього середовища, ні ДСНС взагалі на це не реагують. Вони тільки сплескують руками і нескінченно витрачають державні кошти на ліквідацію пожеж, що є зручним способом списування грошей.

Виходить, ми можемо підготуватися до цих пожеж на наступний рік?

– Звичайно. Зараз осінні дощі однозначно погасять ці пожежі. При цьому зменшення водності у наших річках відбувається не тільки через посушливе літо, а й від того, що тисячі підприємств безконтрольно використовують воду, скидають неочищені забруднені стоки, відбувається абсолютно неконтрольована господарська діяльність. Малі ГЕС перетинають річки, водосховища забирають навесні воду і не хочуть її пропускати в річку, оскільки вони на цьому заробляють. Саме ця безконтрольність господарської діяльності призводить до зменшення водності, у тому числі і до зниження грунтових вод.

Нагадаємо, через лісову пожежу під Києвом 3 вересня столицю накрив смог. Рівень шкідливих речовин у повітрі значно перевищував норму. Головний санітарний лікар Києва Олег Рубан заявив, що владу було сповіщено про небезпеку ще 2 вересня, проте необхідні наради призначили лише на ранок 3 вересня.

У той же час директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейкопов'язує причини пожежі під Києвом з «патологічною дурістю уpяду України на чолі з ***, які, по суті, зруйнували систему громадського та державного контролю».

Читати повністю: http://newsradio.com.ua/2015_10_19/Ekolog-palajuch-torfovishha-sv-dchennja-povno-nekompetentnost-derzhorgan-v-0932/


19 жовтня 2015 р.

Журналісти дізналися, кому вигідне горіння торф

19 октября 2015

Попри холоди, українці продовжують задихатися від смогу.

У середині жовтня Київ, Чернігів, Черкаси і частина Полтавщини вкотре задихалися від диму, смороду та шкідливих викидів, що в рази перевищують норми. Причина цьому – регулярні пожежі на торфовищах в Україні, які практично неможливо погасити. Проте, подейкують, що гасіння гектарів пересушених боліт може бути й невигідним для чиновників, які мають можливість збагатитися на звільнених від корисних копалин територіях. Про цю та інші версії постійного горіння шкідливого для українців торфу, попри низькі температури, ідеться у сюжеті програми ТСН.Тиждень.

На вигляд, торф'яник - звичайна земля. Але її називають займистою, оскільки  температура пожежі у її нижніх шарах сягає тисячі градусів. Побороти пожежу можна єдиним способом - знайти епіцентр, обкопати глибокими канавами і пустити по них річку. А поливання зі шлангів торф'яника, що горить - це викидання грошей на вітер, оскільки для згорання торфу не потрібний доступ повітря, а коли вологість падає до 40%, вони займаються самостійно. Проте одночасне займання торфовищ у 19 місцях викликає підозру, що торф горить не через природні умови. Найбанальнішою з кількох можливих версій займання - селяни нищать  бур'ян, а вогонь перекидається на поклади торфу. Проте, серед версій горіння торф'яних родовищ є набагато цікавіші. Одна з можливих причин, чому ДСНС ніяк не подолає постійного горіння торф'яників - гроші. В середньому, виїзд однієї пожежної машини коштує півтори тисячі гривень. Торфовища під Києвом гасять десятки бригад тижнями і місяцями. Гасити торф вигідно, оскільки можна списати величезні суми і ніхто ніколи не підрахує точних витрат.  "Ніхто не рахує площу пожежі, інтенсивність пожежі, це все можна написати і ніяка перевірка не перевірить", - пояснив еколог Володимир Борейко. Однак, журналісти вважають основною причиною, чому поля торфовищ під Києвом палають - можливість заробити на продажі "золотих" земельних ділянок.

 Цього тижня палало близько сорока осередків у Києво-Святошинському, Ірпінському, Гостомельському та Вишгородському районах під Києвом, де земля коштує в середньому 2-3 тисячі доларів за сотку. Це сотні мільйонів доларів доходів для корумпованих земельних чиновників - від голів сільрад до центрального апарату. А тим часом, є кілька варіантів вирішення проблеми. Один з них - видобуток та переробка торфу, з якого отримують паливо, сировину для спиртових, хімічних і текстильних заводів, добриво для рослин,  утеплювач для осель. Та найбільш екологічний варіант – повернення пересушених боліт до природного стану, чим наразі активно займаються європейці. Однак, у держапараті не поспішають вирішувати проблему, від якої задихаються та живуть під загрозою серйозних захворювань тисячі українців. Попри екологічний досвід багатьох європейських країн, у Мінекології вважають, для таких радикальних рішень як заводнення торфовищ ще зарано. У відомстві посилаються на необхідність екологічних експертиз та експертних розрахунків. А тим часом, над українцями продовжує нависати проблема задухи, смогу та хвороб через горіння торфу. Нагадаємо, що на Київщині продовжують горіти 19 осередків тління торфу.

 ТСН
http://strichka.com/item/34061176

Материалы круглого стола, посвященного подготовке институциональной реформы лесоуправления в Украине


Актуальные вопросы институциональной реформы лесоуправления
 (Киев, Всемирный банк, 15 октября 2015 года).

Юрий Марчук, национальный координатор Программы ENPI-FLEG II

Стенограмма выступления

В первую очередь, я хотел бы выразить благодарность присутствующему здесь Матсу Нордбергу. Мы вели с ним украинско-шведский проект, благодаря которому нам удалось завести в ряд стран Европы украинских специалистов лесного хозяйства – лесничих, экономистов, бухгалтеров, директоров, которые видели своими глазами работу предприятий разных стран. Это был практический вариант получения опыта: не по принципу рассказа как надо правильно делать, а по принципу «делай как я». Это был тот опыт, который нам ни один другой проект больше не дал. Мы благодарны ему за эту проделанную работу и за то, что она еще жива в нашей памяти.



О сегодняшнем совещании, нашем круглом столе. Если говорить концептуально, то на совещании по программе FLEG II в Кишиневе в сентябре этого года мы отчитались о проделанной работе за прошедший период , утвердили план работы на следующий период и пообщались с коллегами, которые представляли разные страны Восточной Европы.

Каждая страна, безусловно, выбирает свое направление и организацию ведения лесного хозяйства, которые наиболее характерны для данной страны. И сегодня мы могли бы отметить некоторые направления, которые определились.

Это концепция, по которой пошла Россия, фактически передав управление лесами на уровень федераций, оставив только управление в центральном регионе.
Это сложившаяся концепция работы лесного хозяйства на Кавказе и Республике Молдове, которая ближе к той ситуации, что есть у нас.
Жесткая вертикаль управления лесным хозяйством в Республике Белорусь, которая сегодня за счет инвестиций, дисциплины и порядка среди всех государств переходного периода пожалуй опередила многих. Если не многих, то Украину точно.

Мы внимательно рассматривали ведение лесного хозяйства в Польше и подписали с поляками меморандум об общих направлениях ведения лесного хозяйства, которое базировалось на стабильной экономике, на стабильном налоговом кодексе и на стабильной частной собственности на все виды работ. Это было тогда большим прорывом в нашем сознании и инновацией в ведении лесного хозяйства. Поэтому, учитывая сегодняшнюю тему круглого стола, хотел бы отметить следующее.

Мы говорим в первую очередь о системе управления лесным хозяйством.

Мы говорим, что леса находятся в государственной собственности и государство от этого должно получать ренту как деньгами, так и какими-то социальными стандартами, которые дают рабочие места на селе.

Мы говорим, что лесное хозяйство имеет три составные части:
- экология;
- экономика;
- социальная составляющая.

И наибольший спор у нас сегодня вызывает вопрос экономический, который имеет две составляющие:
- эффективность управления;
- эффективность реализации лесных ресурсов.

Вот вокруг этих двух частей и идут наши дискуссии.

Я бы отметил следующее. Решив вопрос эффективности реализации лесных ресурсов как на короткий период, так и на длительный, мы бы сняли многие вопросы негатива, который мы имеем по лесному хозяйству за последние 5 лет.

Несмотря на то, что в отрасли работает более 50 тыс. человек, работа отрасли в СМИ оценивается абсолютно негативно. И это не взирая на то, что она сегодня в контексте работы госпредприятий , которые по оценкам разных специалистов дают более 100 млрд. грн убытков в год, большинство предприятий лесной отрасли являются прибыльными.

Это стало возможным благодаря наличию следующих отрицательных факторов:
- закрытость;
- коррупционные риски;
- ошибки в системе управления, особенно в кадровых назначениях.




С другой стороны, длительность периода лесовыращивания не позволяет в короткий срок завести большие инвестиции в сам процесс лесовыращивания. Государство должно определиться, что главным инвестором лесовыращивания будет государство за счет перечисления налогов или иных форм поддержки или будет искать инвесторов на всех этапах развития лесного хозяйства.

Все-таки 10 млн. га земли лесного хозяйства по сравнению с 20 млн. га земли в сельском хозяйстве – это серьезная составляющая, которая влияет на экономику государства.

И еще одна особенность, характерная для лесов Украины – леса размещены в разных географических зонах. Одни леса могут быть заведомо прибыльными, то другие, где ведение лесного хозяйства традиционно было бюджетно-дотационным, заведомо должны каким-то образом поддерживаться государством, так как в связи с энергетическим кризисом возникают риски потерять те защитные лесонасаждения, которые создавались десятилетиями.

Поэтому концепция сегодняшнего круглого стола наиболее актуальна, она должна выйти за пределы одной схемы управления, потому что изменять систему управления не меняя систему финансирования, не рассматривая лесной бюджет, не рассматривая реальные варианты, мы не сможем выйти на конечный результат. Такая дискуссия должна быть. Она должна быть профессиональной, она должна быть знаковой и доказуемой – это однозначно. Еще раз подчеркну, что каждая страна в ведении лесного хозяйства выбрала свой конкретный путь развития. Каждая страна расценивает лесное хозяйство как долгосрочные инвестиции для будущих поколений.

Украина в этом отношении находится в непростых экономических условиях, когда в отдельные моменты требуется срочная прибыль и сразу, потому что сложилась такая ситуация. С другой стороны мы не должны забывать, что это не сельское хозяйство, где можно ошибиться весной и исправить ошибку осенью. Это 80-100 лет длительного процесса, где ошибки чреваты серьезными последствиями, которые тяжело будет исправлять, в том числе те ошибки, которые сейчас имеются в лесном хозяйстве и рубках будут вытягиваться десятилетиями.



Поэтому приглашаю всех к продуктивной дискуссии.
 
М.Попков. Вводная презентация "Институциональная реформа лесоуправления в Украине: актуальные вопросы"
Цель презентации – в тезисном режиме обозначить круг вопросов, которые предполагается обсудить и уложиться в 15 минут. Подчеркну мы сегодня будем обсуждать не реформу в целом, а только институциональную, другими словами структурную реформу. Другие актуальные вопросы, которые многие считают реформой, в частности связанные с сертификатами происхождения, прозрачными конкурсами директоров, правилами торговли, общественным контролем и т.д. вне связи с основной темой мы сегодня затрагивать не будем.
 
1. Каждая реформа проходит путь от осознания её необходимости до реализации. Условно мы считаем, что первые два этапа уже пройдены и мы находимся на третьем: - оценка альтернатив и выбор той модели организации управления лесами, которую мы хотим создать в ходе реформы.
2. ФЛЕГ много сделал для выявления проблем лесного сектора, анализу причин их появления и поиску путей решения. Мы обсуждали причины низкой эффективности сектора, его коррумпированности, вызовы, связанные с евроинтеграцией и многое другое. Пытались доказать, что для их комплексного решения необходимы реформы, в том числе институциональные. На разных этапах предложения проекта воспринимались по-разному. В конце 2013 года некоторые чиновники ещё обвиняли нас очернительстве отрасли, а уже в начале 2014 предложения проекта были востребованы и использованы в ходе подготовки реформы и ВР и Министерством агрополитики.
 
3. Это нашло отражение в тексте трех документов, определяющих цели лесной реформы в том числе институциональной. В целом они однотипны, но есть существенные различия. Необходимость структурного разделения конфликтующих функций управления и укрупнение структуры, обеспечивающей ведения лесного хозяйства в государственных лесах поддерживают все. По поводу количества и типа хозяйственных структур есть разногласия.
4. Вопрос структурной реформы обсуждается ровно столько, сколько существует Украина. Ранние предложения сводились к созданию максимально автономной производственной структуры в составе Минлесхоза по типу производственной части ВУПЛ или Дирекции лесов в составе Минлесхоза Турции. Были предложения украинско-шведского проекта, обосновывающего принятие различных решений для лесных и малолесных областей Украины. В Украине очень много сторонников создания лесохозяйственной структуры по образцу польской лесной организации «Леса Панствовы». Были и другие варианты, но все они не были поддержаны прежде всего Центральным органом лесной власти.
В реальной жизни реформа свелась к понижению уровня госструктуры, управляющей лесами и централизации управления. Мы прошли путь от двух Министерств ведающих лесами до Госагентста лесных ресурсов и совсем недавно стояли на пороге превращения агентства в лесной департамент Министерства или укрупнения до агентства природных – земельно-водно-рыбно-лесных ресурсов. При этом территориальное влияние лесного органа власти значительно выросло, за счет передачи в сферу его управления лесом Минлеспрома и АПК.
 
5. Подчеркну, что изначально ФЛЕГ не занимался подготовкой реформ и не давал каких-либо рекомендаций. Мы просто отстаивали их необходимость и показывали то, что это сложный процесс, требующий значительного времени для подготовки правового обеспечения и отработки финансового механизма работы компании. Особо подчеркивали необходимость обеспечения реальной хозяйственной автономии производственной структуры. Первая работа по структурной реформе выполнена проектом в начале года. О ней чуть позже.
6. Рассматривая возможные варианты решений логично обратиться к опыту стран Европы. Все многообразие национальных решений можно классифицировать по двум основным признакам: выбранной форме управления имуществом и организационной форме.
• По первому признаку можно выделить лесохозяйственные структуры публичной и частноправовой формы.
• Предприятия частноправовой формы всегда юридические лица – обычно АО с 100% государственным капиталом и полномочиями частных фирм. Их цель – прибыль.
• Структуры публично правовой формы могут иметь юридических статус или обходится без него. Структуры со статусом юридического лица это разного рода компании и корпорации. Государство требует от них выполнение большого объема затратных работ экологической и социальной направленности, что смягчает требование максимизации прибыли и усложняет отношения с бюджетом. Вообще различие между юридическими лицами с частноправовой и юридической формой становятся всё более условными.
• Структуры без статуса юридического лица являются структурными отделами казначейства или иной структуры управляющей государственным имуществом. Они бывают двух типов: брутто – когда все доходы направляются в бюджет и все расходы оплачиваются бюджетом; нетто – специализированная лесная структура ведет отдельный баланс, хотя все активы принадлежат казне. Первый тип уже ушел в историю, а второй успешно используется многими странами в частности Польшей.
• С организационной формой все проще. Единая форма управления, когда государственная структура значимо влияет на хозяйственную деятельность, другими словами чиновники фактически многим управляют, но ни за что не отвечают, за последние 8 лет в Украине себе дискредитировала. Сделан политический выбор в пользу создания максимально автономной хозяйственной структуры и мы не подвергаем его сомнению.
 
7. Несмотря на схожесть, реализация польской модели в Украине не возможна. Причины в различиях правовых систем.
• В Польше: государственный лес – полноценное имущество, лесами, древесиной и доходами распоряжается Государственное Казначейство
• В Украине: лес – «имущество особого рода», лесами распоряжаются областные администрации, право собственности на древесину и доходы имеют постоянные пользователи (лесохозяйственные предприятия)
8. Частноправовая форма организации ведения лесного хозяйства, в Украине возможна, но маловероятна. Это связано с большой дифференциацией условий хозяйствования, значительным количеством ограничений на хозяйственную деятельность, социальным неприятием реформ, связанных с сокращениями и другими факторами.
 
9. Надо понимать, что повышение экономической эффективности ведения лесного хозяйства требует увеличения площади лесов и объема заготовки на одного работающего. При строго регламентированном объеме заготовки достичь этого можно только путем сокращения численности работающих. На рисунке показано, как выглядят отдельные области Украины в сравнении с государственными лесными компаниями стран ЕС. Лидирующие в Европе компании Швеции и Латвии заготавливают более 7 тыс. кубов на работника. Наши лесные области размещаются в диапазоне 200-500 кбм, а южные 30-100 кбм работника. Очевидно, что без постоянной оптимизации структуры этот разрыв не сократить, а без этого сложно рассчитывать на увеличение доходов и зарплат.
10. Таким образом наиболее вероятным и «мягким» выбором для Украины на данном этапе является создание корпорации. Проект исследовал проблемы, связанные с его реализацией. Материалы были доложены руководству Гослесагенства в марте, разосланы участником рабочей группы по реформированию, рассмотрены группой… Однако, сама группа ликвидированы и результатов мы не знаем. Мы пытались организовать публичное обсуждение, другими словами провести сегодняшний круглый стол в апреле, мае, июне, но Гослесагентсво не согласилось по причине отсутствия, а затем занятости руководства. Сегодня после перерыва вы услышите доклад, касающийся создания корпорации. Однако это только часть структурной реформы в ходе которой, по нашему мнению, надо одновременно рассматривать создание корпорации и реформу органов государственной власти, отвечающих за лесное хозяйство
  
11. В настоящее время законодательно-нормативные функции управления лесами распределены между многими органами власти. Многие из них на наш взгляд выполняются неудовлетворительно. Функции поддержки лесного хозяйства, возложены на организации и предприятия Гослесагентства. Очевидно, что в ходе реформ часть из них перейдет к корпорации. Сегодня мы хотели бы услышать ваше мнение о перераспределении государственных законодательно-административных функций в ходе реформы?
12. В большинстве европейских стран, в которых ведение лесного хозяйства возложена на компании, законодательно административные функции выполняет департамент профильного Министерства и находящаяся в его составе лесная администрация (агентство, служба) имеющая представителей в регионах, которые могут быть обособлены (как областные управления Гослесагентсва), или входить в состав местных администраций (как управления экологии). Мы хотели бы понять каково виденье решение данного вопроса у ключевых участников лесных отношений?
  
13. Говоря о создании хозяйственной структуры, конечно, нельзя воспринимать предложение о создании корпорации существующих предприятий, как безальтернативное решение. Выбор есть: корпорация, холдинг, компания со специальным статусом. Необходимо обсудить виды деятельности компании, вопросы управления, проблемы разделения и передачи имущества.
14. Правовые проблемы, связанные с созданием компании не сводятся к подготовке типовых документов, предусмотренных законодательством.
• В ведении корпорации окажется более чем 10% лучших территории страны, играющих многогранную роль в жизни общества. Первейшим условием её успешности является профессионализм управления, а значит надо думать о правилах подбора и расстановки кадров, правилах не подверженных влиянию политической конъюнктуры.
• Корпорация будпет крупнейшим  монополистом и, следовательно, надо  думать о законодательном регулировании правил торговли…
• В связи с созданием корпорации необходимой  представляется ревизия лесного законодательства, в частности разрешительной системы, положения о лесной охране, налогового кодекса и других документов.

15. Отдельный пласт вопросов связан с внутренней структурой компании и перспективами её изменения. Вероятно, важнейшим и наиболее ответственным является блок вопросов финансово-экономического характера.
16. Наши ожидания от сегодняшнего круглого стола представлены на слайде.
• Мы хотели бы услышать Ваше мнение о том, какую модель управления лесами мы хотим построить в ходе реформирования?
• С Вашей помощью определить приоритетные проблемы реформ. Оценить, что мы можем сделать для их продвижения.
• В команде Всемирного Банка данной проблемой потенциально смогут занимать не более полутора человек. Однако, на данном этапе мы привлекли к работе двух международных специалистов с очень маленькими контрактами, но очень большим опытом работы в разных странах. Это:
1. Матс Нордберг - руководивший в 1998 -2000 годах украинско-шведским лесным проектом, позднее защитивший диссертацию по сравнительному анализу реформы лесного сектора в постсоветских странах.
2. Томас Котовикс - заместитель руководителя государственно АО  LVM (Государственные леса Латвии), прошедший весь путь реформ в своей стране, хорошо представляющий украинские реалии, знакомый с опытом работы многих государственных лесных компаний Европы.
• С их участием мы хотели бы организовать повторное, возможно более широкое обсуждение вопросов реформирования.
• Сегодня Ваше мнение очень важно для нас в связи со стремлением максимально эффективно использовать потенциал наших коллег и желанием вынести на будущий форум действительно важные вопросы.
Спасибо!
Предваряя подробный рассказ о выступлениях на круглом столе, замечу, что разговора по теме не получилось. Наше представление о том, что власть в лице Минагрополитики и Гослесагентства уже представляет модель, которую собирается создавать в ходе реформы, оказалось ошибочным. Пока никто, ничего не знает. Идет процесс накопления информации, о котором трудно судить, так работы ведутся в закрытом режиме.
М.Попков


18 жовтня 2015 р.

Загальна площа тліючих торфовищ у Київській області досягла 106 га

18 жовтня в 13:45

В окремих районах Києва в повітрі може відчуватися запах продуктів згоряння.

Загальна площа тліючих торфовищ у Київській області досягла 106 га
ДСНС України

Станом на 07.00 18 жовтня в 11 районах Київської області триває гасіння 22 локалізованих осередків тління торфу загальною площею 106 га. Про це повідомляється на сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Загоряння помічені в Києво-Святошинському, Баришівському, Вишгородському, Бородянському, Іванківському, Васильківському, Броварському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Бориспільському та Макарівському районах Київської області.

До гасіння тліючого торфу залучено 238 чоловік і 76 одиниць техніки.

Радіаційний фон у Києві та Київській області знаходиться в межах норми і становить в середньому 12-13 мікрорентген на годину (безпечний рівень радіаційного фону до 30 мікрорентген на годину).

 Радіаційний фон у зоні відчуження становить в середньому 24 мікрорентген на годину (безпечний рівень радіаційного фону до 50 мікрорентген на годину).

Станом на ранок 15 жовтня спостерігалося 10 вогнищ загоряння у 8 районах Київської області.

Нагадаємо, цього літа кількість пожеж в Україні зросла в 1,4 рази в порівнянні з аналогічним показником за минулий рік.

Кількість пожеж на торфовищах зросло в 4 рази, при цьому їх площа збільшилася більш ніж у 8 разів.

3 вересня у зв'язку з тління торфовищ у Київській області та пожежі в лісі під Броварами мер української столиці Віталій Кличко дав розпорядження санітарно-епідеміологічної, медичної та службі з надзвичайних ситуацій перейти на надзвичайний режим роботи. З-за диму 4 вересняшколи і дитсадки Києва було закриті.

http://dt.ua/UKRAINE/zagalna-ploscha-tliyuchih-torfovisch-u-kiyivskiy-oblasti-dosyagla-106-ga-188087_.html

15 жовтня 2015 р.

Створена система захисту від дронів


Багатьох людей вже дістали літають над головами дрони, напружують своїм дзижчанням і тим, що знімають все підряд. 

В Америці вже почали заарештовувати власників безпілотників, а однією з компаній навіть виписаний штраф майже на $20 мільйонів за їх використання, плюс їх вже почали відстрілювати, буквально. Крім усього цього, була створена система AUDS — справжній комплекс по захисту від дронів. 

Виглядає AUDS дуже грізно і зовні нагадує гармату. І так, вона дійсно стріляє, тільки не снарядами, а потужним радіосигналом, який перериває бездротовий зв’язок між дроном і оператором, притому надовго. Щоб постріл був точним, AUDS забезпечили системою наведення на основі інфрачервоної камери, так що навіть вночі БПЛА не піде з-під обстрілу. Дальність дії такої гармати становить 8 кілометрів, і розгорнути її можна всього за кілька секунд. 

Більш того, AUDS цілком мобільна і може розташовуватися як на штативі, так і на автомобілі. Повідомляється, що система легко впорається з звичайними дронами, які часто використовуються для несанкційованого стеження, а ось військові дрони з захистом від радіоперешкод їй вже не по зубах. По всій видимості, AUDS скоро з’явиться в домі кожного, хто не хоче, щоб за його приватною територією і особистим життям спостерігали треті особи. Крім того, AUDS згодиться і аеропортів, де безпілотники стали справжньою серйозною проблемою і загрозою безпеці і навіть життя пасажирів літаків.

http://eurоmobile-ukraine.com.ua/novini/створена-система-захисту-від-дронов-78337

14 жовтня 2015 р.

Лісова мафія: як розкрадають ліс на Волині (част.2)

Сьогодні, 13:41

Поки вся Україна говорить про навали бурштинокопачів на Волинь, а влада шукає шляхи попередження таких масштабних акцій старателів, в області процвітає розкрадання лісу, з яким десятиліттями ніхто фактично не бореться. Одиночні спроби протистояти “лісовій мафії” завершувалися поразками.

У вересні Антон Бугайчук писав про те, як розкрадають ліс та як цьому протистоять активісти громадського формування “Буг”. 12 жовтня вони зіткнулися з небувалим нахабством з боку крадіїв лісу. За день на дорозі вони зупинили 5 транспортних засобів з нечіпованим лісом, ще два транспорти зуміли уникнути зустрічі з активістами.


Як відомо, “бужани” патрулюють в місцевих лісах після двох навал нелегальних бурштинокопачів, які, нагадаємо, сталися наприкінці вересня.  З ними був народний депутат Ігор Лапін.

Проїжджаючи дорогою Вовчицьк-Маневичі, вони побачили фуру “Man”, на яку вантажили колоди. Коли підійшли до неї, то виявили, що на лісі немає спеціального чіпу, без якого дерево заборонено не тільки продавати, а й вантажити. Почали вимагати у водія документи. Натомість чоловік зателефонував місцевому ліснику. Той приїхав з двома членами лісової охорони, громадського формування, яке має охороняти ліси від розкрадання.




Поки лісник намагався знайти пояснення, чому колоди без чіпу, на дорогу виїхав трактор “Т-150″ навантажений таким ж нечіпованим і некубованим лісом. Лісова охорона на вимогу активістів його зупинила. Водій документів на ліс не мав, але запевнив, що папери мають бути в працівника лісгоспу Андрія Сурми.



За трохи на білому “Жигулі” приїхав майстер лісу, який, вислухавши активістів, прямо на причепі почав чіпувати ліс. Попри обурення активістів він не припинив роботу.




В той же час на місце події приїхав головний інженер Маневицького лісгоспу Сергій Матчук. Він почав бідкатися, що у майстра багато роботи і той фізично не встигає прочіпувати весь ліс. Мовляв, документи зробили, але майстер не встиг почіпувати. Однак документів не показав.


Коли ж активісти запитували, чому у водіїв та майстра нема документів та без чіпів ліс вивозять з місця вирубки, той не зміг дати чіткого пояснення. А активісти додали, що за цими документами можуть вивезти декілька партій деревини, а офіційно продати їх як одну.

Поки тривала суперечка приїхала вантажівка “ЗІЛ”, номерний знак АС 3239 АР, з нечіпованим лісом та без документів на деревину. На вимогу активістів лісова охорона зупинила і його. Згодом на дорозі з’явився “КРАЗ” навантажений деревом, але побачивши, що його колег зупиняють, він розвернувся і поїхав у зворотньому напрямку.


Опісля з лісу виїхав трактор з колодами. Однак, побачивши активістів і лісників, він розвернувся і поїхав назад, а за ним попрямував майстер на білому “Жигулі”. З часом трактор виїхав з чіпованими колодами і попрямував у невідомому напрямку.

Зрештою суперечки завершилися з появою міліції, в супроводі якої “ЗІЛ”, “Т-150″ і “Man” поїхали до райвідділку. До слова, ввечері активісти зупинили на дорозі ще дві вантажівки з нечіпованим лісом, які теж поїхали до правоохоронців.

Активісти та нардеп написали заяву в прокуратуру Маневицького району з скаргами на дії лісників та лісової охорони. Однак прокурор  Микола Дарчик заявив, що нічого кримінального в діях лісників не було. Тому 13 жовтня на стіл прокурора Волині Дмитра Чепіжака лягла скарга на дії його підлеглого та лісників.

Водночас у Маневицькому лісгоспі вже підготували документи, які нібито загубилися в бухгалтерії. Папери й мають бути підтвердженням, що ліс вантажили і продавали нібито легально. Хоча згідно чинних законів без чіпів ліс вивезти з місця вирубки і повантажити на транспортний засіб заборонено.

Додамо, що начальник районної міліції Ігор Ісаков, який два тижні тому з колегами стримував навали бурштинокопачів, провадження за заявою таки відкрив. На це відреагували його колеги-правоохоронці, які причетні до розкрадання лісу. Нині вони шукають способи зняти Ісакова з посади та поставити свою людину.

Богдан АРКАНЧУК
http://ar.vоlyn.ua/20151014-video-z-lisom/

11 жовтня 2015 р.

Лісова варта від 11 жовтня 2015 року


Випуск програми "Лісова варта" на 5 каналі-Україна від 11.10.2015 о 16:31 присвячена фінальним змаганням XVIII Всеукраїнського конкурсу-змагання вальників лісу та Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності «Кращий оператор гідроманіпулятора – 2015», що відбулися 2 жовтня 2015 року на Київщині на території державного підприємства «Тетерівське лісове господарство».



"Київзеленбуд" звинуватили у знищенні лісів Києва

"Київзеленбуд" звинуватили у знищенні лісів Києва. Лісники: рубка була санітарна
11.10.2015 12:23

Столичні екологи звинувачують КО "Київзеленбуд" у розкраданні і знищенні зелених насаджень - лісів Києва.

Столичні екологи звинувачують КО "Київзеленбуд" у розкраданні і знищенні зелених насаджень - лісів Києва.

Про це "Українській правді. Київ" повідомили у Національному екологічному центрі України.

"У той час, коли мешканці Києва дедалі частіше потерпають від надмірної забрудненості міського повітря, працівники "Київзеленбуду", що мали б опікуватись покращенням стану зелених насаджень у місті, в дійсності займаються їх розкраданням та знищенням", - йдеться в повідомленні.

Екологи запевняють, що зеленбудівці перетворюють київські ліси на пустирі: "Під сокиру потрапляють найцінніші ділянки київських лісів – старовікові насадження дуба, сосни, липи, інших цінних порід".

За словами еколога Олександра Соколенка, 6 жовтня активісти зафіксували черговий випадок знищення комунальниками вікової діброви – у 48 кварталі Межигірського лісництва (КП Лісопаркове господарство "Святошинське").

"Згідно з маркуванням лісорубних стовпчиків, на зазначеній ділянці лісу проводились так звані санітарні заходи. Тобто ліс знищено буцімто через якусь хворобу, що призвела до всихання дерев. Утім, за нашою інформацією, ліс у зазначених виділах перебував у чудовому стані і не потребував навіть вибіркових рубок", - наголошують екологи.

"Підтвердженням цього є хмиз, що залишився після рубки. На фотографіях, зроблених екологами-активістами на місці події, чудово видно численні гілки дуба із листям, зібрані у величезні купи, що відповідно свідчить про те, що під час рубки дерева були живими", - пояснили в НЕЦУ.

Екологи запевняють, що працівники лісової галузі часто користуються посиланням на вигадані хвороби для виправдання суцільних рубок, особливо на ділянках із цінними лісовими культурами.

"Насправді ж йдеться про банальну крадіжку лісу з метою комерційної реалізації деревини", - переконані в НЕЦУ.

У свою чергу директор КО "Київзеленбуд" Сергій Симонов заявив, що лісники Святошинського лісопаркового господарства не знищували діброви у Межигірському лісництві, а лише провели санітарну рубку сухих дерев.



Він додав, що рубку проводили після засідання спеціальної комісії.

"Тут комісія призначена суцільну рубку. Здається, вирубали зрілих 65 хвойних дерев (приблизно 70 років) і 52 дубів. На їх місці висадять нові дерева. Взагалі люди часто думають, що рубати ліс не можна. Насправді рубки мають проводитись – щоб прибирати небезпечні дерева (сухі і хворі), щоб вони людям на голову не падали", - заявив Симонов.

http://pda.pravda.com.ua/news/id_7084456/
http://www.pravda.com.ua/news/2015/10/11/7084456/

На Волині через недопалок грибника згоріло 2 гектари лісу

Пожежа, яка знищила частину молодого лісу, трапилася між селами Жидичин та Кульчин.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав активіст «Автомайдану України» Сергій Кушнір.


За його словами, пожежу спровокував недопалок, кинутий грибником. Доки приїхали рятувальники, лопатами вдалося ліквідувати підхід вогню до дачного масиву «Озерце».


«Пожежа буквально за 30 хв знищила близько двох гектарів молодого лісу. Ківерцівські пожежники, які прибули на місце пожежі, зовсім не були здивовані побаченому. З їх слів, ліс в даній окрузі горить щорічно. А причина все таж…», ‒ пише він.

http://ar.volyn.ua/20151010-volyn-cherez-nedopalok-hrybnyka-zhorilo-2-hektary-lisu/


7 жовтня 2015 р.

У лісах Києва за ніч сталося три пожежі


11:15, 07 Жов 2015

У ніч на 7 жовтня в двох лісах Києва сталося три пожежі, повідомляє прес-служба київської мерії.

Повідомляється, що загоряння виникло в Дарницькому лісопарковому господарстві в двох місцях, загальною площею 3,16 га. На території лісопаркового господарства Конча-Заспа виникло загоряння площею 0,04 га.

Станом на 8:00 7 жовтня пожежі повністю локалізовані і ліквідовані.

Ймовірною причиною загоряння, на думку фахівців, є підпал. Відповідні документи направлені у відділи МВС України.

http://studic.info/kiiv/284687.html

Як повідомлялося, на початку вересня в Київській області понад три доби рятувальники за допомогою авіації гасили лісову пожежу між селами Коблиця і Великий Ліс.
http://ua.korrespondent.net/ukraine/3558268-pid-kyievom-tretui-dobu-aviatsiia-hasyt-lisovu-pozhezhu

1 жовтня 2015 р.

Пожежна небезпека в лісах на Житомирщині залишається високою

01.10.2015 19:26

Житомирська обласна рада передбачила виділення в ІV кварталі цього року підприємствам Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства 562 тисяч гривень на проведення протипожежних заходів. Частину з них лісгоспи спрямують на придбання засобів пожежогасіння та пожежно-технічного спорядження, частину - на створення запасів пально-мастильних матеріалів для пожежної техніки.

«Як відомо, цьогорічний пожежонебезпечний сезон виявився вкрай важким, - констатує начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський. - Державній лісовій охороні доводилося працювати в напруженому режимі, аби не допустити виникнення надзвичайних ситуацій. Загалом в держлісфонді зафіксовано понад 200 випадків загорянь, але середня площа 1 випадку становить 0,4 га – це говорить про дієвий контроль та оперативну локалізацію пожеж з боку лісівників».

Аби не допустити розповсюдження вогню в лісові масиви, лісова охорона лісгоспів впродовж пожежонебезпечного періоду більше 800 разів виїжджала на гасіння пожеж на території інших користувачів: сільгоспугіддя, на яких неконтрольовано спалюють пожнивні рештки, полігони, смітники, береги річок, землі запасу сільських та селищних рад тощо. Витрати на ці виїзди склали близько 1,3 млн. грн.

Щоб мати всі необхідні засоби для приборкання вогню – в цьому році лісогосподарські підприємства додатково придбали 9 тракторів, 27 мотопомп, 13 плугів лісових, 45 бензопил, 12 культиваторів, 304 ранцевих лісових оприскувачів тощо. Народицький спецлісгосп придбав пожежний автомобіль ГАЗ-66 на конверсійному шасі.

Попри те, що на території області подекуди пройшли дощі, пожежна напруга в лісі не зменшилася.      

http://vybory.osp-ua.info/mista-idxnews-101661.html

28 вересня 2015 р.

Гірськими річками Закарпаття возять ліс / ФОТО

Гірські річки Закарпаття, де мала б нереститися риба, перетворили на дороги.

Під час проведення щоденної рибоохоронної роботи в межах Рахівського та Тячівського районів інспекторським складом відділу охорони водних біоресурсів та громадськими інспекторами 24-25 вересня, виявлено факти трелювання лісо-продукції потоком «Лихий» та «Трифіл» в Білотисянському (кв. 10), та Говерлянському (кв.4) лісництвах ДП Рахівського ЛДГ.

За фактом негативного впливу на водні біоресурси складено три адміністративні протоколи. Також винесено відповідні постанови, складено акт огляду місцевості, підготовано матеріали для видачі припису директору БП Рахівський ЛДГ та повідомлення начальнику управління лісового господарства, передає Севлюш Інфо.

http://goloskarpat.info/society/560977f8a60bd/

Протягом вихідних на Чернігівщині ліквідували 10 пожеж

Протягом минулих вихідних вогнеборці Чернігівщини ліквідували 10 пожеж, 6 з яких виникли в природних екосистемах. У вогні загинула 1 людина.

Про це повідомляє Управління ДСНС у Чернігівській області, інформує Garmata.tv.

26 вересня у с. Шабалинів Коропського району під час пожежі приватного житлового будинку загинув його 58-річний власник. Загоряння ліквідовано силами місцевої пожежної команди. Підрозділи ДСНС на гасіння не залучались. Причину загибелі чоловіка встановлює слідство, проте, головною з версій залишається необережність у поводженні з вогнем.

Крім того, слід зазначити, що протягом вихідних виникло 6 пожеж у екологічних системах на загальній площі майже 13 га, з яких по 1 пожежі сухого настилу в лісовому масиві та на торфовищі, а також 4 на відкритій території. Причинами їх виникнення послужила необережність громадян у поводженні з вогнем.

26 вересня сталося загоряння торфу на площі 3,5 га біля с. Смичин Городянського району. На місці пригоди працюють вогнеборці 4-ї державної пожежно-рятувальної частини. Незважаючи на проблеми з водопостачанням, адже найближча річка для заправки пожежної автоцистерни водою знаходиться за півкілометра, професійними та оперативними діями рятувальників не допущено розповсюдження вогню на поруч розташований лісовий масив, а також станом на 28 вересня площу пожежі зменшено до 1,7 га.



Того ж дня о 15:58 у Чернігівському районі біля с. Хмільниця сталася пожежа сухого настилу в лісі на площі 7 га. На місце пригоди прибуло відділення 2-го державного пожежно-рятувального посту м. Чернігів. Вогнеборці та лісокористувачі о 16:57 локалізували, а о 17:55 ліквідували пожежу. Не допущено розповсюдження вогню на весь лісовий масив, площа якого становить близько 20 га.


http://garmata.tv/uk/79275.html





20 вересня 2015 р.

Під Полтавою горів хвойний ліс


У лісовому масиві ДП «Лубенське військове лісництво» сталася пожежа . Вогнем знищено 3 га лісової підстилки та молоді насадження хвої, площа яких встановлюється. В гасінні приймали участь: 1 відділення ДПРЧ-1, 1 відділення ДПРЧ-2, 1 відділення ДПРЧ-3, 1 відділення ДПРЧ-4, 1 відділення АРЧ, АЦ-15 АРЗ СП, 1 АЦ та 1 трактор ДП «Полтавський лісгосп». Про це повідомляє ДСНС України в Полтавській області.
http://poltava.today/uk/news/show/3803