Переважна більшість пожеж виникає на відкритих ділянках через необережність людей у поводженні з вогнем, неконтрольоване спалювання сміття, сухої трави на сільськогосподарських угіддях, недотримання правил пожежної безпеки під час перебування в лісових масивах

Лісівник

19 жовтня 2015 р.

Журналісти дізналися, кому вигідне горіння торф

19 октября 2015

Попри холоди, українці продовжують задихатися від смогу.

У середині жовтня Київ, Чернігів, Черкаси і частина Полтавщини вкотре задихалися від диму, смороду та шкідливих викидів, що в рази перевищують норми. Причина цьому – регулярні пожежі на торфовищах в Україні, які практично неможливо погасити. Проте, подейкують, що гасіння гектарів пересушених боліт може бути й невигідним для чиновників, які мають можливість збагатитися на звільнених від корисних копалин територіях. Про цю та інші версії постійного горіння шкідливого для українців торфу, попри низькі температури, ідеться у сюжеті програми ТСН.Тиждень.

На вигляд, торф'яник - звичайна земля. Але її називають займистою, оскільки  температура пожежі у її нижніх шарах сягає тисячі градусів. Побороти пожежу можна єдиним способом - знайти епіцентр, обкопати глибокими канавами і пустити по них річку. А поливання зі шлангів торф'яника, що горить - це викидання грошей на вітер, оскільки для згорання торфу не потрібний доступ повітря, а коли вологість падає до 40%, вони займаються самостійно. Проте одночасне займання торфовищ у 19 місцях викликає підозру, що торф горить не через природні умови. Найбанальнішою з кількох можливих версій займання - селяни нищать  бур'ян, а вогонь перекидається на поклади торфу. Проте, серед версій горіння торф'яних родовищ є набагато цікавіші. Одна з можливих причин, чому ДСНС ніяк не подолає постійного горіння торф'яників - гроші. В середньому, виїзд однієї пожежної машини коштує півтори тисячі гривень. Торфовища під Києвом гасять десятки бригад тижнями і місяцями. Гасити торф вигідно, оскільки можна списати величезні суми і ніхто ніколи не підрахує точних витрат.  "Ніхто не рахує площу пожежі, інтенсивність пожежі, це все можна написати і ніяка перевірка не перевірить", - пояснив еколог Володимир Борейко. Однак, журналісти вважають основною причиною, чому поля торфовищ під Києвом палають - можливість заробити на продажі "золотих" земельних ділянок.

 Цього тижня палало близько сорока осередків у Києво-Святошинському, Ірпінському, Гостомельському та Вишгородському районах під Києвом, де земля коштує в середньому 2-3 тисячі доларів за сотку. Це сотні мільйонів доларів доходів для корумпованих земельних чиновників - від голів сільрад до центрального апарату. А тим часом, є кілька варіантів вирішення проблеми. Один з них - видобуток та переробка торфу, з якого отримують паливо, сировину для спиртових, хімічних і текстильних заводів, добриво для рослин,  утеплювач для осель. Та найбільш екологічний варіант – повернення пересушених боліт до природного стану, чим наразі активно займаються європейці. Однак, у держапараті не поспішають вирішувати проблему, від якої задихаються та живуть під загрозою серйозних захворювань тисячі українців. Попри екологічний досвід багатьох європейських країн, у Мінекології вважають, для таких радикальних рішень як заводнення торфовищ ще зарано. У відомстві посилаються на необхідність екологічних експертиз та експертних розрахунків. А тим часом, над українцями продовжує нависати проблема задухи, смогу та хвороб через горіння торфу. Нагадаємо, що на Київщині продовжують горіти 19 осередків тління торфу.

 ТСН
http://strichka.com/item/34061176

0 коммент.:

Дописати коментар