Переважна більшість пожеж виникає на відкритих ділянках через необережність людей у поводженні з вогнем, неконтрольоване спалювання сміття, сухої трави на сільськогосподарських угіддях, недотримання правил пожежної безпеки під час перебування в лісових масивах

Лісівник

This is default featured slide 1 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

This is default featured slide 2 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

This is default featured slide 3 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

This is default featured slide 4 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

This is default featured slide 5 title

Go to Blogger edit html and find these sentences.Now replace these sentences with your own descriptions.This theme is Bloggerized by Lasantha Bandara - Premiumbloggertemplates.com.

28 вересня 2015 р.

Гірськими річками Закарпаття возять ліс / ФОТО

Гірські річки Закарпаття, де мала б нереститися риба, перетворили на дороги.

Під час проведення щоденної рибоохоронної роботи в межах Рахівського та Тячівського районів інспекторським складом відділу охорони водних біоресурсів та громадськими інспекторами 24-25 вересня, виявлено факти трелювання лісо-продукції потоком «Лихий» та «Трифіл» в Білотисянському (кв. 10), та Говерлянському (кв.4) лісництвах ДП Рахівського ЛДГ.

За фактом негативного впливу на водні біоресурси складено три адміністративні протоколи. Також винесено відповідні постанови, складено акт огляду місцевості, підготовано матеріали для видачі припису директору БП Рахівський ЛДГ та повідомлення начальнику управління лісового господарства, передає Севлюш Інфо.

http://goloskarpat.info/society/560977f8a60bd/

Протягом вихідних на Чернігівщині ліквідували 10 пожеж

Протягом минулих вихідних вогнеборці Чернігівщини ліквідували 10 пожеж, 6 з яких виникли в природних екосистемах. У вогні загинула 1 людина.

Про це повідомляє Управління ДСНС у Чернігівській області, інформує Garmata.tv.

26 вересня у с. Шабалинів Коропського району під час пожежі приватного житлового будинку загинув його 58-річний власник. Загоряння ліквідовано силами місцевої пожежної команди. Підрозділи ДСНС на гасіння не залучались. Причину загибелі чоловіка встановлює слідство, проте, головною з версій залишається необережність у поводженні з вогнем.

Крім того, слід зазначити, що протягом вихідних виникло 6 пожеж у екологічних системах на загальній площі майже 13 га, з яких по 1 пожежі сухого настилу в лісовому масиві та на торфовищі, а також 4 на відкритій території. Причинами їх виникнення послужила необережність громадян у поводженні з вогнем.

26 вересня сталося загоряння торфу на площі 3,5 га біля с. Смичин Городянського району. На місці пригоди працюють вогнеборці 4-ї державної пожежно-рятувальної частини. Незважаючи на проблеми з водопостачанням, адже найближча річка для заправки пожежної автоцистерни водою знаходиться за півкілометра, професійними та оперативними діями рятувальників не допущено розповсюдження вогню на поруч розташований лісовий масив, а також станом на 28 вересня площу пожежі зменшено до 1,7 га.



Того ж дня о 15:58 у Чернігівському районі біля с. Хмільниця сталася пожежа сухого настилу в лісі на площі 7 га. На місце пригоди прибуло відділення 2-го державного пожежно-рятувального посту м. Чернігів. Вогнеборці та лісокористувачі о 16:57 локалізували, а о 17:55 ліквідували пожежу. Не допущено розповсюдження вогню на весь лісовий масив, площа якого становить близько 20 га.


http://garmata.tv/uk/79275.html





20 вересня 2015 р.

Під Полтавою горів хвойний ліс


У лісовому масиві ДП «Лубенське військове лісництво» сталася пожежа . Вогнем знищено 3 га лісової підстилки та молоді насадження хвої, площа яких встановлюється. В гасінні приймали участь: 1 відділення ДПРЧ-1, 1 відділення ДПРЧ-2, 1 відділення ДПРЧ-3, 1 відділення ДПРЧ-4, 1 відділення АРЧ, АЦ-15 АРЗ СП, 1 АЦ та 1 трактор ДП «Полтавський лісгосп». Про це повідомляє ДСНС України в Полтавській області.
http://poltava.today/uk/news/show/3803

19 вересня 2015 р.

Не бурштином єдиним






Власне кажучи, ці нотатки не стільки про ситуацію навколо видобутку бурштину на Поліссі (про це писано-переписано), скільки спроба відповісти на запитання, скільки ще часу повинно минути, щоб в лісах Волині і на Житомирщині запанував хоча б сякий-такий порядок. Елементарний, бо говорити про нормальну організацію промислу в нинішніх реаліях не доводиться.

Принцип «Вали звідси!» як альтернатива захисту прав власника в Україні

Попри те, що в Інтернеті детально, ледь не з прізвищами і адресами головних дійових осіб, описані схеми, які діють в ланцюгу «нелегальні копанки – місцева влада – міліція – СБУ – кордон», все залишається по-старому. Кілька днів тому я розмовляв з чоловіком, який добре знає місцеві «розклади». Я запитав у нього, чи після розгляду Верховною Радою у квітні цього року в першому читанні проекту «Закону про видобування та реалізацію бурштину» настрої мешканців тих районів Рівненської області, де нелегально копають бурштин, якось змінилися, тобто чи народ чекає його ухвалення, він відповів запитанням на запитання: «Ти що, жартуєш?»

- Тобто…

- Який закон? Кому він потрібний? Місцеві переконані, що живуть на своїй, як кажуть відомі тобі політики, Богом даній землі, і тому класти хотіли на будь-які закони, якщо ті обмежують їхні прибутки. Закон – це ліцензії, податки, звітність, а «по концовке» - втрата реальних грошей. Великих грошей, до яких вже призвичаїлися і на менші не погодяться. Навіть якщо закон виявиться ідеальним, на нього заб’ють. Місцевим вигідна анархія. Копаємо, де хочемо. Ти знаєш, як справа виглядає в реальності? Розповідаю. Приїжджає міліція, чи ще там хтось, приміром представник фірми, у якої є дозвіл добувати камінь легально на цій ділянці. Йому кажуть – валіть звідси. Тут влада – ми, а ви керуйте там, звідки приїхали. Ми ж до вас не пхаємося? Тому – давай, до свіданія. Не ясно? Пояснимо іншим способом… Влада на копанках – це заступ в руках старателя. Ну і калаш. Як же без нього у нинішніх часах, та ще й на Поліссі…



Міністр Аваков не так давно у своєму блозі нарікав, що не має закону, який регулював би видобуток бурштину. В «Гуляй полі», каже він, жити набагато простіше і легше, ніж в системі координат, де права і обов’язки чітко прописані, а їх порушення карається законом. Правда, при цьому когось можуть застрелити, а когось – втопити у власній копанці. Але то таке…

Аваков пише щось подібне не для власного піару, бо він йому не потрібний. Може, навіть і зайвий. Аваковське волання про закон, який унормує видобуток бурштину, наштовхує на думку, що законодавець не може вирішити проблему через наближення місцевих виборів і конфлікт інтересів. Напередодні виборів до місцевих органів влади жоден кандидат від жодної політичної сили запевнятиме виборців у Рівненській області, чи на Житомирщині, що в законі обов’язково будуть враховані інтереси тих, хто сьогодні нелегально копає бурштин в тамтешніх лісах. Копачі і всі місцева «інфраструктура» розумітиме це таким чином, що нелегальний промисел буде легалізовано. Буде, але при цьому від них вимагатиметься заплатити за ліцензію, здавати добутий бурштин у державні пункти скупки (держава є монополістом на корисні копалини), декларувати прибутки і таке інше, без чого цивілізоване старательство не можливе. А ліцензії дешевими не будуть: затрати на рекультивацію передбачають багаторічну коштовну підготовку освоєних ділянок до засадження новим лісом.

Тому закон приймуть не скоро, а коли він з’явиться, його дотримуватимуться так само, як дотримуються законодавства України в цілому, тобто ніяк.

Тим часом Аваков міг би висловитися з приводу поліської (і не лише цього регіону) проблеми інакше. Чому б шановному міністру, у характерній для нього манері діяти рішуче, не заявити: ми примусимо декого зрозуміти різницю між поверхнею «своєї, Богом даної землі» і корисними копалинами, які у ній криються.

МВС вже сьогодні могло б виставити на дорогах (стежках, лісових просіках), які провадять до нелегальних копанок бурштину і ділянок, де працюють ліцензовані компанії, блок-пости. Це вимагатиме не таких вже й великих фінансових затрат. У кожному разі, не співмірних з іміджевими втратами «слабкої» влади. Сама поява нацгвардії могла б кардинально оздоровити ситуацію в «зоні». Одна справа «терти тьорки» з місцевою міліцією, і зовсім інша – з нацгвардійцями. Але при всіх ризиках (у «зоні» багато демобілізованих учасників АТО, які погоджуються на незаконний промисел, бо не мають роботи), поліський «беспрєдєл» можна було б приструнити. З допомогою гвардійців.

У часи, коли сила закону наштовхується на протидію сили нелегальної зброї, відповіддю їй повинна стати третя сила – держава з її інститутами легітимного насильства. Цитуючи Маска Вебера, хочу нагадати, що «держава є людським співтовариством, яке в середині певної сфери претендує (з успіхом) на монополію легітимного фізичного насильства». Ще раз наголосимо – легітимного.



Якщо влада застосує силу в ім’я поваги до закону, її поважатимуть. Не застосує – право власності (основа-основ західної системи цінностей) буде порушуватися і надалі. Ось конкретний приклад. ТзОВ «Ред.Мет» володіє ліцензією на розвідку і видобуток бурштину на визначеній відповідними міністерствами і відомствами ділянці в Дубровицькому районі Рівненської області. Видані дозволи передбачають безумовне дотримання вимог природоохоронного законодавства України та статті 29 і 30 Закону «Про природно-заповідний фонд України» з подальшою рекультивацією всієї порушеної площі. Тим часом, на цій ділянці господарюють дикі старателі. На вимогу законного власника припинити самоуправство, відповідають погрозами і продовжують копати, де їм заманеться. Що повинен робити власник у такій ситуації? Правильно – звернутися до правоохоронних органів, а ті, в свою, чергу, затримати тих, хто порушує закон. Ні, міліція і прокуратура приймає усі заяви покривдженого власника і обіцяє розібратися. Але, як не важко здогадатися, все залишається по-старому.





  

Описаний випадок лише на перший погляд виглядає як явище локальне. Насправді ж йдеться про загальну ситуацію із захистом приватної власності в нашій країні. Як мовиться, не бурштином єдиним. За таких умов сподіватися, що до нас прийде іноземний інвестор, може хіба що хронічний оптиміст. Якщо право власності не захищене державою на Рівненщині, то де гарантія, що в інших областях України ситуація є кращою?

Зрозуміло, що блок-пости Нацгвардії не вирішать проблему «бурштинового Гуляй поля». Але наразі вони могли б виконувати роль такого собі «миротворчого контингенту», вступати в конфлікт з яким набагато ризикованіше, аніж погрожувати приватному власнику.

Тим часом держава повинна заробляти на діяльності фірм, які мають ліцензії і дозволи на розвідку і видобуток «сонячного каміння». Таких на Поліссі зареєстровано щонайменше вісім. Інакше зберігатиметься статус кво, при якому звідси до бюджету не потраплятиме взагалі нічого. Держава за будь-яких умов є монополістом у галузі використання природних корисних копалин. Але це не означає, що громадяни, які є основою цієї держави, не матимуть право скористатися багатствами, наданими їм Богом. За умови правильного трактування ними цієї очевидної істини.

Ілля Бондар
http://daily.com.ua/ukraine/19-09-2015220331







Інтегрована система охорони лісів від пожеж для Чорноморського басейну – за участю науковців університету

В першій декаді вересня відбулися міжнародна науково-практична конференція «Сучасний стан лісопірологічних досліджень та охорони лісів від пожеж у Чорноморському та Східноєвропейському регіонах» і IV семінар міжнародного проекту «Використання природних водотоків для гасіння лісових пожеж з використанням новітніх технологій» («STREAMS-2-SUPPRESS-FIRES»), який фінансується програмою EU INTERREG IV «Black Sea Basin 2007-2013». Мета проекту – розробка та впровадження інтегрованої системи охорони лісів від пожеж для окремих пілотних територій регіону Чорноморського басейну.


     

Організатори конференції (у якій взяли участь більше 50 учасників з Греції, Туреччини, Румунії, Молдови, Німеччини та інших країн) – ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП та Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж.


     
Україну на ній, окрім нашого університету, презентували представники відомств та установ, що відповідають за боротьбу із природними пожежами, зокрема Державного агентства лісових ресурсів, Державної служби надзвичайних ситуацій, Одеської обласної державної адміністрації, Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства. Вони обговорили сучасний стан та результати лісопірологічних досліджень в Україні, Східноєвропейському та Чорноморському регіонах, актуальні проблеми охорони лісів від пожеж і шляхи її поліпшення, застосування новітніх та інноваційних технологій для удосконалення ефективності охорони лісів від пожеж.


Сергій Зібцев
http://nubip.edu.ua/node/16420

Мінагрополітики та пожежна безпека в лісах України

Відповідно до  Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 N 500/2011 "Про Міністерство аграрної політики та продовольства України"

Мінагрополітики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та забезпечення реалізації:
державної політики в галузях рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, у сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, лісового та мисливського господарства, нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

7) здійснює нормативно-правове забезпечення у визначених сферах та галузях, зокрема:

7.14) затверджує правила пожежної безпеки в лісах України, на кораблях флоту рибного господарства України, а також під час проведення вогневих робіт на кораблях, які ремонтуються або будуються на судноремонтних підприємствах рибного господарства України;

7.138) затверджує перелік протипожежних та інших заходів у сфері лісового господарства, вимоги до складання планів цих заходів, положення про лісові пожежні станції;

7.148) визначає порядок взаємодії підрозділів відомчої пожежної охорони Державного агентства лісових ресурсів України і пожежно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій України;

7.166) затверджує межі особливо захисних лісових ділянок і вводить режим обмеженого лісокористування на них;

7.169) затверджує нормативи витрат на здійснення заходів щодо ведення лісового і мисливського господарства, охорони та захисту лісів;

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/500/2011

Рівне затягнуло їдким димом, - ДСНС

Причиною димки є спалювання трави

Рівне і довколишні населені пункти затягнуло їдким димом. Причиною димки є масове спалювання трави, повідомляє прес-служба Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

"Сьогодні вранці мешканці Рівного вкотре відчули в місті задимлення. Зараз по всьому місту густий дим, заважає дихати", - повідомляє місцеве видання Charivne.info.

У ДСЧСС появу їдкого диму в Рівне пов'язують з масовим спалювання листя, сміття і відходів агропродукції в регіоні.

"З поверненням на територію Рівненської обл. сухої теплої погоди люди знову почали масово спалювати на своїх угіддях та присадибних ділянках сміття, суху траву і відходи агропродукції. Внаслідок цього виникає задимлення населених пунктів, і зокрема обласного центру", - йдеться в повідомленні ДСЧС.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що через горіння лісу між Броварами і Зазим'я в Київській обл. густий смог і їдкий запах гару накрив столицю.

http://www.rbc.ua/ukr/news/rovno-zatyanulo-edkim-dymom-gschs-1442665494.html

Спалювання сухостою і відходів агропродукції в Рівненській області

Рівненська область: рятувальники застерігають громадян не спалювати сухостій і відходи агропродукції, що призводить до задимлення населених пунктів

З поверненням на терени Рівненщини сухої теплої погоди люди знову почали масово спалювати на своїх угіддях і присадибних ділянках сміття, суху траву та відходи агропродукції. Внаслідок цього виникає задимлення населених пунктів, і зокрема обласного центру. Через безвідповідальні дії окремих мешканців нашого краю незручності відчуває все інше населення, особливо люди похилого віку та діти. Окрім того, така недбалість та необережність під час випалювання сухостою під час різких поривів вітру може спричинити загоряння житлових і господарських будівель, лісових масивів і торфовищ.

Лише протягом 18 вересня співробітники Служби порятунку Рівненщини 6 разів виїздили за сигналом «Тривога», щоб приборкати загоряння сміття на відкритій території. Двічі такі випадки трапилися у Дубенському районі та по одному в місті Рівне, Рівненському, Радивилівському і Володимирецькому районах.

Жодної масштабної пожежі в екосистемах навколо обласного центру, що могла би спричинити задимлення міста не має. Ситуація перебуває на постійному контролі ГУ ДСНС у Рівненській області та органів влади.

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області закликає громадян дотримуватися правил пожежної безпеки. У цей пожежонебезпечний період не розводьте вогнищ на відкритих територіях та під час прибирання присадибних ділянок. Не випалюйте суху траву, не розводьте багаття в лісі, не створюйте смітники в лісі та на прилеглих територіях, тим більше, не підпалюйте їх. Адже це створює задимленість населених пунктів та може призвести до масштабних пожеж і трагічних наслідків.

ГУ ДСНС у Рівненській області

В Павлоградському районі горів хвойний ліс

19 сентября 2015

Пожежа виникла в хвойному лісі, урочище «Кочерезька дача» (Павлоградський район, с. Булахівка) близько 15 год.

Горіла низова підстилка на площі 0,8 га.

На допомогу лісникам виїздило одне відділення 27 ДПРЧ під керівництвом начальника Павлоградського МРУ Олександра Миславського. Пожежа ліквідована. Її причина установлюється.

Довідка

З початку року в лісах області зафіксовано 105 пожеж, загальною площею більше 40 га
http://pavlonews.info/news/categ_2/256451.html

Привітання Голови Верховної Ради України з нагоди професійного свята – Дня працівника лісу


Працівникам лісового господарства України

Шановні друзі!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня працівника лісу.

Саме вам, лісівникам, суспільство доручило відповідальну місію збереження, дбайливого використання та примноження лісу – нашого національного скарбу. І кожен з вас завдяки високому професіоналізму, наполегливості та відданості обраній справі є гідним хазяїном у великому вітчизняному лісовому господарстві.

Переконаний, що ви і надалі робитимете все для того, щоб примножувався лісовий фонд України, поліпшувався екологічний стан довкілля, квітнула рідна земля.

Бажаю вам міцного здоров’я, особистого щастя й наснаги в роботі. Миру й благополуччя вам і вашим родинам!

Володимир ГРОЙСМАН
http://www.golos.com.ua/article/259171

17 вересня 2015 р.

Лісівники прийшли на сесію Волиньради вимагати відставки Кватирка

Приблизно півсотні працівників галузі лісового господарства Цуманщини прийшли у сесійну залу Волиньради, вимагаючи звільнення з посади нового виконувача обов’язків начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка. Про це йшлося під час другого пленарного засідання 36 сесії Волинської облради 17 вересня, - інформує ІА "Волинські новини".

Після того, як відповідний запит депутата Володимира Дуба не отримав підтримки колег, декілька десятків лісівників пройшли до сесійної зали, просячи вислухати їхню позицію із цього питання. Після декількох годин очікування обранці волинської громади усе ж повернулися до розгляду запиту.

Як повідомив представник лісівників Цуманщини Анатолій Дорошук, працівники галузі ініціювали звернення з приводу тимчасово виконувача обов’язків начальника ВОУЛМГ Олександра Кватирка. З його слів, новопризначений начальник є знаряддям у чиїхось руках та повертається до старих методів керівництва галуззю. Коли виникла катастрофічна ситуація і горіли волинські ліси, замість того, щоб організувати усі служби на гасіння пожеж, з команди Кватирка начальник відділу охорони і захисту лісу «вишукував пеньки, їздячи разом зі злодіями на квадроциклах».

Лісівник нарікав на те, що в лісах Волині з’явилися невідомі особи у камуфляжі, зі зброєю та на позашляховиках, що може означати, що хтось готує на Волині «нове Мукачеве».

Відтак, присутні лісівники вимагали негайного відсторонення Олександра Кватирка та призначення прозорого конкурсу з врахуванням думки громади та депутатів облради.

Перший заступник голови облради Олександр Пирожик повідомив, що вчора депутатське звернення з цього приводу направили у компетентні органи найвищого рівня у Києві. Він наголосив, що Олександр Кватирко має дві судимості, тож хтось хоче поставити на чолі лісової галузі Волині людину з кримінальним минулим.

Своєю чергою, депутат Богдан Колісник, визнавши, що лісова галузь переживає складні часи, запропонував створити комісію, що вивчила б стан ведення лісового господарства.

Депутат Олександр Свирида закликав лісівників оцінювати роботу керівництва з точки зору об’єктивних показників роботи кожного підприємства, а не з точки зору «подобається-не подобається».

Призначення Олександра Кватирка «плювком в завоювання Революції Гідності» назвав депутат Микола Давидюк. З його слів, обласна влада повинна була реагувати вже тоді, коли у червні-липні на теренах області працювали 26 перевіряючих з метою змістити з посади тогочасного головного лісівника Волині Василя Мазурика.

Своєю чергою, голова ОДА Володимир Гунчик, запевнивши, що підтримує присутніх лісівників, повідомив, що протягом року на Волині збільшилася вдвічі кількість пилорам, половина з яких – нелегальні. Він зазначив, що у кожному лісгоспі повинна бути проведена комплексна перевірка, а пропозиції лісівників обіцяв спрямувати у Державне агентство лісового господарства.

Зі слів голови ОДА, він на основі запиту звернеться у відповідні структури щодо проведення комплексної ревізії усіх лісово-мисливських господарств області. Водночас Володимир Гунчик вважає, що «справа не у Кватиркові».

На це депутат Святослав Боруцький зауважив, що присутні стали свідками словоблудства голови облдержадміністрації, адже незаконними пилорамами, якщо їхня кількість настільки велика, повинні займатися правоохоронці, а також голова ОДА не назвав розмір заборгованості, що існувала у галузі до того, як ї очолив Василь Мазурик та те, скільки за часів його керівництва було створено робочих місць.

Володимир Гунчик відповів, що мав претензії до роботи колишнього головного лісівника області, а підтвердження недоліків, про які сьогодні повідомляє громада, потрібно отримати завдяки перевіркам.

У підсумку, депутати підтримали запит Володимира Дуба.
http://p-p.com.ua/articles/76209/

Експорт закарпатської деревини за кордон за місяць скоротився на 90%

Після заборони губернатора Геннадія Москаля видавати сертифікати для експортних операцій з необробленою деревиною, вивезення кругляка із Закарпаття за кордон різко скоротилося. За даними митниці, порівняно з минулим місяцем експорт становить усього 10%. Про це кореспонденту УНН повідомили у Закарпатській ОДА.

У відомстві зазначили, що більшість із тих, хто вивозить ліс, мають сертифікати про походження деревини із сусідніх Львівської та Івано-Франківської областей.

Голова Закарпатської ОДА Г.Москаль наполягає, щоб інвестори привозили станки, обладнання і створювали робочі місця на Закарпатті.

“Ми перетворилися на сировинний придаток Європи. В Австрії, Швейцарії, Румунії, Словаччині чи Польщі ліс теж є, але його так не рубають. Тому що в Україні можна купити за копійки, а що буде з Карпатами, нікому не цікаво...”, — зауважив Г.Москаль.

Зазначимо, з листопада вступає у дію прийнятий Верховною Радою закон про повну заборону експорту кругляка крім сосни, що спровокувало різке збільшення вивезення лісу в останні два місяці. Саме цим і пояснюється заборона голови Закарпатської ОДА на видачу сертифікатів про походження деревини.

Джерело: УНН
http://www.golos.com.ua/news/14328

13 вересня 2015 р.

Спека на Закарпатті цього року далася взнаки


Закарпаття  // Вересень 13, 2015

Такої посухи люди не тямлять уже давно. Але факти говорять самі за себе: численні пожежі лісів через займання сухотрав’я, пересихання водойм і, зрештою – заслабкий урожай на полях. Усе це є причиною аномальних погодніх умов, пише дз. Не надто врожайним цей рік видався і для значної частини населяення Перечинщини. Брак дощів позначився неврожайністю квасолі, кукурудзи, огородини, а що головне – відсутністю бажаного результату картопляного збору.

Мешканці зауважують: минулого року врожайність картоплі радувала кількістю удвічі, але цього річ усі старання зійшли на нівець. Нині із 15 соток людям вдалося зібрати всього навсього 14 -16 мішків урожаю другого хліба, як у минулому році збір налічував 80 мішків, а раніше і більше. Люди говорять: будемо їсти макарони та крупи, адже картопля дефіцит! У багатьох селян є худоба, а отже і її потрібно чимсь годувати…

Копійчані запаси врожаю нинішніх полів не дадуть великих надій покладатися на власні сили, а отже і картоплю та інші кормові культури люди змушені будуть купувати на ринку. Іншою проблемою для селян є запаси сіна на зиму. Через надмірну спеку загорілося багато сінокісних угідь, що є проблемою і у випасі худоби. Зима уже близько, а проблем – не розв’язаний вузол. Хто-зна, яким буде наступний рік, але варто надіятись.
,


http://transkarpatia.net/transcarpathia/

Проблема правового регулювання доступу в ліс та шляхи її вирішення. Точка зору Popkova

13/09/2015

У команді Світового Банку, задіяної в реалізації програми ФЛЕГ, прийнято проводити внутрішнє обговорення розроблюваних проблем. Не виключенням була і проблема законодавчого регулювання доступу в ліс, обговорення якої проведено в квітні-травні. На жаль, через відсутність узгодження Держлісагентства, ми не зуміли своєчасно провести публічне обговорення теми, яке відбудеться 21 вересня, вже після подачі законопроекту у ВР. Однак, спочатку була укладена домовленість про те, що після по підсумком публічного обговорення законопроект буде доопрацьовуватися і виправлятися. Нижче розміщена моя точка зору з проблеми доступу в ліс і пов'язаних з нею питань, яка сформульоване до знайомства з роботою Олега СТОРЧОУС. Можливо когось вона зацікавить. Буду вдячний за критику і доповнення. М.П.

Теорія і практика регулювання «загального користування лісами» і «доступу в ліс»

Конституція захищає права громадян України на користування навколишнім середовищем (Природою) і її ресурсами, до числа яких належить ліс. Однак вона не містить норм, що регулюють це право, які повинні бути наведені у відповідному законодавстві («Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України .... Є об'єктами права власності Українського народу ... Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. »/ Конституція України, ст. 13 /). У цьому зв'язку, значимість законодавства, що регулює користування природними ресурсами, зокрема Лісового Кодексу (ЛК) багаторазово зростає.

Базові положення, що забезпечують конституційне право громадян на використання природних ресурсів, містить Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», який гарантує «право Загальне использование природніх ресурсов для удовольствие жіттєво необхідніх потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальніх ТОЩО) безоплатно, без закріплення ціх ресурсов за ОКРЕМЕ особами и Надання відповідніх дозволів, за вінятком обмежень, передбачення Законодавство України. »(ст.38). Закон по-різному визначає перелік природних ресурсів, користування якими підлягає регулюванню. У статті 5 до їх числа віднесені земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ, ландшафти, а також інші природні комплекси. У статті 39 перелік природних ресурсів вже іншою. Зокрема, до ресурсів державного значення віднесені:

«а) територіальні та внутрішні морські води;
б) природні ресурси континентального шельфу та віключної (морської) економічної зони;
в) атмосферного Повітря;
г) підземні води;
д) поверхневі води, что знаходяться або Використовують на территории більш як однієї області;
е) лісові ресурси державного значення;
є) природні ресурси в межах теріторій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавним значенням;
ж) дикі тварини, Які перебувають у стані природної Волі в межах территории України ...
з) корисні копалини, за вінятком загальнопошіреніх. »

Важливо відзначити, що в базовому законі, що вводить в правове поле поняття «загального користування»:

  • «лісу», як природний ресурс, називають і просто «лісом», і «лісовими ресурсами» використовуючи ці терміни, як синоніми;
  • землю, ліси і диких тварин, розглядає, як окремі об'єкти правового регулювання, на які поширюється «право загального користування».


Лісовий Кодекс значимо змінює систему базових понять. По-перше, поняття «ліс» юридично відокремлюється від поняття «лісові ресурси», для чого кожному з них дається окреме визначення. При цьому на рівні здорового глузду залишається очевидним, що користуватися лісовими ресурсами, будь то гриби або «корисні властивості лісу» не можливо не користуючись лісом в цілому. Очевидно і те, що невід'ємною частиною будь-якого лісокористування є перебування в лісі.

ЛК розділяє право користування лісами і право користування лісовими ресурсами. При цьому, всупереч Конституції та закону «Про охорону навколишнього природного середовища», кодекс не передбачає права «загального користування лісами», як комплексним природним ресурсом. У главі 2 ЛК наводиться лише два види користування лісами: постійне і тимчасове. У цій же главі наведено статтю 23 регулює лісові сервітути - як право користування земельною лісовою ділянкою. У ній несподівано виглядає вказівка ​​на те, що «громадяни мають право вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності, якщо інше не передбачено законом». Таким чином, право перебувати в лісі віднесено не праву загального користування природними ресурсами, а нікому загального сервітуту, що дає громадянам України право «безкоштовно користуватися чужим (тобто державним, комунальним або« народним »???) земельним, лісовим ділянкою».

Поняття «загального користування» в ЛК використовується тільки по відношенню до лісових ресурсів (ст.66) в сенсі ЛК (ягоди, гриби ... + невагомі корисності лісу). При цьому частиною загального користування лісовими ресурсами є право громадян вільно перебувати в лісах державної та комунальної власності.
 Таким чином, будь перебування в лісі, відповідно до букви ЛКУ є з одного боку сервітутом, що дає право безкоштовно користуватися чужою земельною ділянкою (ст.23), а з іншого видом загального користування лісовими ресурсами (ст. 66) ???

Існує два різних підходи до регулювання доступу в ліс:
 • пряме регулювання доступу в ліс або перебування в лісі шляхом внесення відповідних статей в лісове законодавство;
 • непряме регулювання, через введення законодавчих обмежень на право користування.

Те чи інше регулювання права «доступу в ліс», в більшості густонаселених держав є абсолютно необхідним, оскільки в сучасних умовах «право вільно перебувати в лісах» часто-густо конфліктує з вимогою «сталого ведення лісового господарства в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь».

У лісовому законодавстві європейських країн поняття «загальне користування лісами (лісовими ресурсами)», «доступ в ліс», «перебування в лісі» використовуються, як взаємозамінні. Перше з них характерно для сучасних законів, що регулюють користування природними ресурсами та охорону навколишнього середовища, друге - традиційно використовується в законах про ліс. В Україні вибір поняття «загальне користування лісовими ресурсами» обумовлений тим простим фактом, що Закон про охорону навколишнього природного середовища »(1991) прийнято значно раніше, ніж Лісовий Кодекс (1994) і в частині, що стосується регулювання користування, послужив його прототипом. Єдиним значущим відмінністю є те, що у разі використання поняття «загальне користування» явно вказують правовласника («Громадяни мают право ...» ст.66, ЛКУ), а при використанні поняття «доступ в ліс» без цього можна обійтися («Ліси, що знаходяться у власності скарбниці, доступні для населення »ст.26 Статут про ліси. Польща). На рівні здорового глузду, очевидно, як те, що населення складається з окремих громадян, так і те, що, регулюючи «загальне користування», законодавці неминуче регулюють «доступ в ліс» («перебування в лісі») і навпаки. Регулюючий ефект залежить не від вибору поняття, а від якості опрацювання законодавчих норм і здатності забезпечити їх дотримання.
 ЛКУ не містить положень, які прямо регулюють доступ до лісу, хоча і дозволяє в ньому «вільно перебуваті». Однак, перш ніж де-небудь вільно перебувати, треба туди потрапити, а, отже, прямо або побічно доступ в ліс повинен регулюватися. У цьому зв'язку виникає необхідність уточнення багатьох статей ЛК, мають те чи інше, часто непряме, ставлення до розглянутої проблеми. Більшість з них стосуються користування земельними ділянками лісового фонду, лісами та лісовими ресурсами, а також повноважень з управління лісами. При їх ревізії необхідно:


  • • диференційовано підходити до регулювання доступу до лісів публічній і приватній власності;
  •  • однозначно визначити перелік обмежень доступу в ліс
  •  • вказати повноваження органів, які мають право обмежувати доступ до лісу, а також правила, на підставі яких вони ці повноваження реалізовують;
  •  • визначити зобов'язання пов'язані із забезпеченням реалізації конституційного права на загальне користування природними ресурсами;


Коротко зупинимося на кожному з пунктів.

1. Диференціація підходів до доступу в публічний і приватний ліс

У статті 66 ЛКУ зазначено, що за згодою власника громадяни можуть перебувати в приватних лісах, однак нічого не говориться про те, як отримати шукане згоду. Про право власника обмежити доступ на свою територію взагалі не згадується. У європейській традиції дозволяти доступ у ліси, за умови дотримання набору вимог (не шкодить, дотримуйся, допомагай ...) в тому випадку, якщо лісу не обгороджені і доступ в них не заборонений відповідними попереджувальними написами. Думаю, в Україні приватним власникам необхідно надати таку або подібну (варіантів багато) можливість для обмеження доступу на свої землі, зайняті лісом. У будь-якому випадку важливо підкреслити, можливість «загального користування» приватним лісом залежить тільки від бажання його власника. На вибір цього рішення значимо впливає рівень соціально-економічного розвитку суспільства: чим воно бідними й корумпованими, тим більше тяга до високих парканів у власників.

2. Обмеження доступу в ліс

Доступ в ліс є одним з варіантів реалізації конституційного права користування природними об'єктами. У демократичних державах обмеження конституційних прав вводяться тільки законами і тільки для строго визначених цілей, зокрема, для захисту безпеки держави, громадського порядку, захисту навколишнього середовища, здоров'я та суспільної моралі. Дотримуючись цієї традиції, Конституція України також вказує на те, що громадяни можуть реалізувати своє право користування природними об'єктами тільки відповідно законами, які можуть це права обмежити. Обмеження доступу в ліс (загального користування лісами) є абсолютно необхідним, передусім з метою захисту самого лісу, який є найважливішою складовою навколишнього середовища.

Важливо підкреслити, що конституційні права можуть обмежуватися виключно законами. Тому положення ст.66 ЛКУ, що дозволяє загальне користування лісовими ресурсами ЗАВЖДИ, «крім віпадків Передбачення ЦІМ Кодексом іншімі законодавчо актами України» є помилкою, оскільки дозволяє обмежувати доступ в ліс в обхід законів, на підставі нормативів, розпорядження, наказів тощо . Слід підкреслити те, що в самому Лісовому Кодексі (ст.88) наведено тільки два випадки «обмеження на відвідування лісів населенням»: «на період пожежної небезпеки (1) та во время проведения ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ зі шкіднікамі (2)».

Лісові закони всіх країн, так чи інакше, обмежують доступ в ліс. У найзагальнішому вигляді обмеження доступу можна розділити на постійні або тимчасові. Перші визначені законом і діють автоматично, другі вводяться органами влади або лісовими менеджерами на обмежений термін.

Постійні обмеження доступу в ліс можна розділити на 4 групи:

1. заборони на відвідування певних лісових ділянок
2. заборона або обмеження певних дій
3. обмеження пересувань в лісі
4. регулювання доступу в ліс зі спеціальними цілями

У публічних лісах європейських країн зазвичай забороняють доступ в:
 • молодняки заввишки до 4-5 м;
 • експериментальні ділянки і насінні плантації;
 • місця дічеразведенія;
 • витоки річок і струмків;
 • ділянки, з високим ризиком ерозії.

В умовах України до цього переліку слід додати території, забруднені радіонуклідами.

Деякі з перерахованих об'єктів (молодняки, експериментальні ділянки, плантації, ділянки дічеразведенія) в європейських країнах огороджують. У цих випадках законодавчу заборону доступу одночасно є профілактичним заходом, що знижує ризик пошкодження огорож.

Заборони чи обмеження певних дій можуть наводитися або у вигляді правил поведінки в лісі, або у вигляді простого переліку заборонених дій, або поєднуючи обидва варіанти. Прикладом першого типу, є нижчими наведені положення Лісового закону Естонії (ст.32).

«Стаття 32. Обмеження права лісокористування
... ..
1) у лісах дозволяється перебувати, а також заготовляти ягоди, гриби, горіхи, декоративні гілки, лікарські та декоративні рослини або їх частини, не завдаючи необгрунтованого шкоди інтересам власників лісів, життєдіяльності екосистеми і не заподіюючи занепокоєння дичини, охоронюваним тваринам у період їх розмноження і іншим знаходяться в лісах особам, не залишаючи в лісах не органічне сміття, а також дотримуючись правил пожежної безпеки та вимоги власників або осіб, які ведуть лісове господарство в державних лісах;
2) розбивати намети і розпалювати багаття можна тільки в підготовлених для цього місцях або з дозволу власників лісів або осіб, які ведуть лісове господарство в державних лісах;
3) у лісах можна пересуватися з собаками, тримаючи їх на повідку, виключення з цієї вимоги складають службові собаки при виконанні службового завдання та мисливські собаки на полюванні. »

У Лісовому Законі Латвії аналогічні положення викладені інакше.

Розділ II. Право на перебування в лісі

Стаття 5.

(1) фізичні особи мають право перебувати і вільно переміщатися в державному лісі і лісі самоврядування, якщо нормативними актами не встановлено інше. Транспортні засоби дозволяється використовувати тільки для переміщення по лісових дорогах, за винятком випадків, коли переміщення дозволено також по лісі з метою ведення лісового господарства та охорони лісу.
(2) Перебування і вільне переміщення фізичних осіб в іншому лісі може бути обмежене її власником або правовим власником.
(3) Самоврядування за пропозицією Державної служби лісу або органу з охорони середовища в інтересах пожежної безпеки лісу, а також в інтересах особливо охоронюваних територій, охорони лісових рослин і тварин може обмежити право фізичних осіб на перебування і вільне переміщення в лісі.
(4) Якщо право фізичної особи на перебування і вільне переміщення лісом обмежена, власник або правової власник лісу зобов'язаний обмежити відповідну територію добре помітними попереджувальними написами.
(5) Державні посадові особи при виконанні службових обов'язків і особи, які виконують інвентаризацію та моніторинг лісу, при виконанні робочих обов'язків мають право без обмежень переміщатися по лісі, в разі необхідності пред'являючи службове або робоче посвідчення або реєстраційний документ особи, що виконує інвентаризацію та моніторинг лісу.
 (6) Обмеження на перебування і вільне переміщення в лісі має силу лише в тому випадку, якщо виконано встановлене частиною четвертою цієї статті вимогу.

Стаття 6.

Обов'язком знаходиться в лісі особи є дотримання правил пожежної безпеки ліси, не нанесення ушкодження лісовому грунті та інфраструктурі ліси, не забруднення відходами лісу, дотримання встановленого порядку при користуванні місцями відпочинку, не руйнування пташиних гнізд і мурашників і не нанесення шкоди іншим чином лісовим рослинам і тваринам , а також не заходження на встановлені частинами другою і третьою статті 5 цього Закону території.

У прямі переліки зазвичай включають заборони на:
 • забруднення грунту та води;
 • захламленіе;
 • копання ґрунту;
 • видалення верхнього шару грунту
 • знищення грибів та їх міцелію;
 • знищення або пошкодження дерев, чагарників або інших рослин;
 • знищення об'єктів інфраструктури, аншлагів та розпізнавальних знаків;
 • збір грибів, ягід, лікарських рослин і т.п. в місцях, відзначених оголошеннями про заборону даних видів користування або в надмірних обсягах;
 • випасу худоби;
 • установка кемпінгів, наметів, будиночків, парканів та інших тимчасових споруд у місцях, не узгоджених з власниками лісу або лісовими менеджерами;
 • знищення яєць і пташенят, розорення гнізд, нір, та інших притулків для тварин;
 • занепокоєння, переслідування, ловля і вбивство диких тварин;
 • проникнення на територію обгороджених ділянок і ділянок, зазначених знаками, які забороняють доступ
 • вигул собак без повідка;
 • порушення тиші і спокою, використання звукових сигналів, за винятком сигналів тривоги;
 • розпалювання багать за межами відведених для цієї мети місць;
 • використання відкритого полум'я і куріння при підвищеної пожежної небезпеки.

У лісових законах багатьох країн містяться норми, що стосуються пересування по лісах. Без обмеження воно можливе по дорогах загального користування і лісових дорогах, позначеним відповідними знаками. Зазвичай, їзду по бездоріжжю на позашляховиках, квадроциклах і подібній техніці, а також пересування верхи на конях дозволяють тільки за визначеними маршрутами. У країнах з великою щільністю населення іноді вводять правила, що стосуються паркування транспорту на лісових дорогах.

У деяких країнах обумовлюють особливості здійснення спеціальних видів загального користування, приміром, розміщення пасік або проведення змагань та інших масових заходів. Існує вільна і безкоштовна можливість перебування в лісі з цими цілями, але при цьому закон вимагає виконання певних умов, які зазвичай прості і зводяться до попередження лесовладельцев або лісового менеджера.

Тимчасові обмеження доступу вводяться на короткий відрізок часу, зазвичай у зв'язку з високим ризиком виникнення лісових пожеж. Існують і інші причини, які можуть вимагати обмеження доступу в ліс. Деякі з них ще недавно важко було навіть уявити ... Приміром:

• небезпеку для життя людини з природничих (висока ймовірність повеней, сходження лавин) або антропогенним (локальні техногенні катастрофи, втечу злочинців, мінування лісів), причин;
 • інтереси держави (військові навчання, встановлення особливого режиму в прикордонній зоні)
 • локальний заборона доступу на ділянки, де проводяться рубки або ведеться хімічна боротьба з шкідниками

Принцип дій у всіх випадках однаковий:

• уповноважені органи влади попереджають населення про введення заборони
 • власники лісів або лісові менеджери закривають лісові дороги шлагбаумами.

У багатьох країнах, існує законодавча вимога до власників, користувачам і менеджером лісів, що зобов'язує їх розмішати аншлаги із зазначенням причини і термінів заборони. Якщо шлагбауми на лісових дорогах відкриті і немає повідомлень, що попереджають про заборону доступу в ліс, то його відвідини є законним, навіть в тому випадку якщо ЗМІ оголосили про високу пожежну небезпеку.

Методика обгрунтування введення тимчасових обмежень по причині повинна бути науково обгрунтована і затверджена законодавчо. Безумовно, не можна допускати огульного заборони доступу в ліс на всій території таких великих країн, як Україна, без урахування регіональних погодних умов і метеопрогнозу.

3. Повноваження щодо обмеження доступу в ліс

У переважній більшості країн обмеження доступу в ліс у зв'язку з високою пожежною небезпекою встановлюють місцеві органи виконавчої влади. В умовах України, на обласному рівні цей обов'язок логічно покласти на обласні адміністрації.

Встановлення локальних обмежень, пов'язаних з лісовими роботами, входить в обов'язок «лісників» - власників (постійних користувачів) лісів або лісових менеджерів. Слід підкреслити, що тимчасове обмеження доступу до лісу, - це не право, яке можна реалізувати або не реалізована, виходячи з власного розуміння ситуації, а обов'язок виконати приписи закону при виникненні певної ситуації.

4. Зобов'язання держави, пов'язані із забезпеченням доступу до лісу

Очевидно, що право вільного доступу в публічний ліс є невід'ємною частиною права загального користування лісами (трактування Конституції) та загального користування лісовими ресурсам (трактування ЛК). Реалізація цього права можлива тільки при наявності фізичної можливості потрапити в ліс. Зокрема, для цього необхідна розвинена лісова інфраструктури, створення якої слід розглядати з одного боку, як найважливіший фактор забезпечення сталого, багатоцільового лісокористування, а з іншого, як стратегічну інвестицію, значно здорожує вартість землі і ліси, як державного майна. У даному контексті під лісовою інфраструктурою розуміються не тільки лісовозні дороги, але й велосипедні доріжки, пішохідні стежки, кемпінги, лісові готелі і хатини, причали та рекреаційні пункти ... Забезпечення її створення - завдання держави, як власника земель і гаранта еколого-соціальної стабільності суспільства. У цьому зв'язку, в рамках загальної проблеми забезпечення доступу до лісу, не слід упускати з виду питання, пов'язані із забезпеченням транспортної доступності лісів.

Провідні європейські країни, що домоглися успіху в створенні лісової інфраструктури (Австрія, Швейцарія, Німеччина та інші), приділяли даній проблемі особливу увагу, забезпечуючи її рішення і законодавчо, і фінансово. Зараз їх приклад наслідує Румунія, де прийнятий закон «Про доступність національних лісів» (№. 56/2010, від 23 березня 2010 року), згідно з яким частина доходу від реалізації деревини направляється в «Фонд доступності лісів» і використовується виключно на будівництво та реконструкцію об'єктів лісової інфраструктури. При цьому вжито дієвих заходів, що перешкоджають ухиленню від платежів, нецільового використання коштів і порушення планів, що визначають розміщення і черговість виконання робіт. Подібним чином слід діяти і в Україні.

Безумовною даний аспект проблеми «доступу в ліс» вимагає окремого правового регулювання та лежить осторонь від даної теми. Однак для України, особливо карпатського регіону і зелених зон мегаполісів з мільйонним населенням він дуже актуальний.

Регулювання користування землями лісового фонду, лісами, лісовими ресурсами і доступ в ліс в лісовому законодавстві України: стан та перспективи

Користування «лісами», у всьому їхньому правовому різноманітті, - один з найбільш складних і заплутаних питань ресурсного права. Він впливає на забезпечення доступу до лісу, але сам по собі значно ширше. Розуміючи це, ми все-таки вирішили побіжно проаналізувати проблему в цілому, хоча б для того, щоб зрозуміти чи варто удосконалювати діючу систему законодавчого регулювання користування, або розумніше «зрівняти її з землею» і створити заново.

Фактом є те, що різні види природних ресурсів (земля, ліс, водні об'єкти, надра, об'єкти тваринного світу) часто прив'язані до однієї території, наприклад, лісовому фонду, об'єднуючого всі ліси і супутні території, на землях віх категорій. Теоретично, законодавчо регулюючи будь-яке «користування» в лісовому фонді необхідно:

• враховувати цільове призначення земель і лісів різних цільових категорій;
 • прагнути до створення простий і не суперечливій системі лісокористування

Користування землями і лісами різного цільового призначення. Необхідно підкреслити те, що правове регулювання користування землями ПРЯМО ЗАЛЕЖИТЬ категорій земель, тоді як правове регулювання користування лісами ніяк не пов'язаний з категоріями лісів. Ситуація багаторазово ускладнюється тим, що:


  • цільове призначення земель і лісів не збігаються
  • поділ лісів за категоріями земель при обліку лісів, плануванні та організації лісового господарства не використовується.


Згідно статті 55 ЗКУ «До земель лісогосподарського призначення належати землі, вкріті Лісовою рослінністю, а такоже НЕ вкріті Лісовою рослінністю, нелісові землі, Які надані та Використовують для потреб лісового господарства». Таким чином, майже всі землі, що знаходяться в постійному користуванні лісогосподарських підприємств, у тому числі вкриті лісом землі зелених зон, берегів річок, заказників і заповідних урочищ відносяться до земель лісогосподарського ЗНАЧЕННЯ, на використання яких закони не накладають ніяких обмежень. Розглянемо наслідки цього на прикладі кількох реальних ситуацій.

ЗКУ України накладає жорсткі обмеження на використання земель водного фонду, в тому числі прибережних смуг, де забороняються багато видів діяльності (ст.61-62). Згідно ст.58 ЗКУ «До земель водного фонду належати землі, зайняті: .... Прибережне захисна смуга вздовж морів, річок та вокруг водойм, крім земель, зайнятості лісамі. У цьому зв'язку, прибережні смуги, зайняті лісом, враховуються як землі лісогосподарського значення, на які ніякі обмеження не поширюються. Чи правильно це?

ЗКУ не передбачає можливість передачі земель природно-заповідного фонду в оренду. Однак віднесення території заказників і заповідних урочищ до земель лісогосподарського значення дає законну можливість передачі їх у довгострокове користування для ведення мисливського господарства, що часто суперечить не тільки букві закону, а й здоровому глузду. Закон про природно-заповідний фонд обмежує або забороняє полювання в заказниках, але лісу заказників, розташованих на землях лісогосподарського значення (їх більшість) можна законно передавати у довгострокове користування для ведення мисливського господарства. Де логіка?

На землі ряду категорій, зокрема оздоровчого та рекреаційного значення, забороняється будь-яка діяльність, що суперечить їх цільовому призначенню. Віднісши територію лісопарків, зелених і курортних зон, що знаходиться в постійному користуванні лісових підприємств, до земель лісогосподарського значення, законодавець створив потенційну можливість передавати рекреаційні ліси в довгострокове користування для ведення мисливського господарства. Подібна діяльність не доречна в зонах масової рекреації, в тому числі тому, що завжди пов'язана з обмеженням доступу в ліс. Як оцінювати подібну ситуацію?

Згідно статті 18 ЛКУ, «об'єктом Тимчасова Користування могут буті ВСІ ліси, что перебувають у державній, комунальній або приватній власності», без будь-яких обмежень. На наш погляд це базове положення помилкове. Здоровий глузд підказує, що користування лісами, також як землями, слід обмежувати в залежності від їх цільового призначення. Інший шлях вирішення проблеми, - забезпечення однозначного відповідності цільового призначення лісів і земель. Без цього, адресований постійним і тимчасовим користувачам вимога «Дотримуватись встановленного законодавством режиму использование земель» (ст19-20 ЛКУ), сприймається як дурість або знущання.

Користування землями лісового фонду, лісами та лісовими ресурсами. Які види користування можливі на території лісового фонду? Більшість конфліктів з приводу обмеження доступу в ліс, пов'язано з діяльністю постійних і довгострокових тимчасових користувачів, які часто відчувають себе повноправними власниками лісів. Тому при розгляді проблем користування можна було б ними й обмежитися. Однак закон повинен по можливості враховувати всі можливі ситуації, тому коло суб'єктів права користування теоретично слід розширити. Крім іншого, це дозволить об'ємніше уявити коло накопичених проблем.

До складу земельних ділянок лісового фонду входить не менше 500 тис. Га земель с.-г. призначення, з них близько 400 тис. га полезахисних лісових смуг. Згідно ЗКУ ці землі можуть бути орендовані, у зв'язку з чим, до «тимчасовим користувачам лісів», додаються потенційні «тимчасові користувачі земель», іншими словами - орендарі. Більше того, створюється враження що, законодавство допускає можливість одночасної здачі лісових смуг в оренду (ЗКУ) і довгострокове користування лісами (ЛКУ) ???

В Україні, в тому числі серед юристів, котрі тлумачать лісове законодавство, поширена думка про те, що оренда лісових земель не можлива. Воно засноване на тому, факті, що у главі 11 ЗКУ (Землі лісогосподарського значення) і ЛКУ оренда лісів не згадується. Однак до 2006 року оренда земель лісового фонду про існувала і де-юре і де-факто. Нам не вдалося знайти жодного документа прямо її забороняє, у зв'язку з чим, виходячи з принципу «все не заборонене дозволено» можна припустити, що можливість оренди земель лісогосподарського значення теоретично все-таки існує. Позиція з цього приводу авторитетних арбітрів, приміром, - Верховного суду, нам не відома, тому сумніви залишаються. У теж час юристи часто-густо, слідуючи визначення популярних енциклопедій / Оренда (лат. Arrendare - віддавати внайми) - форма майнового договору, при якій власність передається у тимчасове володіння і користування (або тільки у тимчасове користування) орендарю за орендну плату.

Розглядають "тимчасове користування лісами" і "оренду" як синоніми.

Наприклад:

Орендарі НЕ сплачувалі за Користування лісом. Прокуратура звернула до суду
01/09/2015

Чугуївська міжрайонна прокуратура направила 2 поклич до Печенізького районного суду относительно розірвання договорів довгострокового Тимчасова Користування лісовімі ділянкамі Орендарем, Які рокамі НЕ сплачувалі оренду, та стягнених з них вініклої заборгованості.

Як рассказал міжрайонній прокурор Олександр Сузій, договори Було укладі ще у 2008 году для использование земель у рекреаційних цілях - для организации особіст відпочинку.


"Проте, в Порушення чинного законодавства громадяни понад 3 роки НЕ сплачувалі оренду за Користування лісовімі ділянкамі государственной форми власності за загальною площею 1 га. Заборгованість склалось около 15 тис. Грн.", - Пояснивши О. Сузій.

Прес-служба прокуратури Харківської області

Джерело: http://khar.gp.gov.ua

http://www.lesovod.org.ua/node/25868

Крім орендарів, до числа користувачів слід додати і тримачів земельних і лісових сервітутів. Хоча в принципі, лісовий сервітут, у трактуванні ЛКУ - це незрозуміле, щоб не сказати потворне, відгалуження земельного сервітуту.

Не можна забувати і про мисливської фауни, яка є природним ресурсом державного значення. Користування цим ресурсом здійснюється за допомогою договірного користування мисливськими угіддями. Згідно визначення ЗУ Про мисливське господарство та полювання «мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на якіх перебувають мисливські тварини и Які могут буті вікорістані для ведення мисливського господарства». Користування мисливськими угіддями є довгостроковим і платним, але це не оренда (близько третини угідь припадає на ліси, які в Україні не орендуються) і не довгострокове користування лісами (дві третини угідь - землі с.-г. значення, водного фонду та інших категорій, які до лісів не належать).

Нижче наведена схема, що ілюструє систему користування державними землями лісового фонду, лісами та лісовими ресурсами в державних лісах, складена відповідно до букви чинного лісового законодавства. Ми навмисно не включили в неї види користування регульовані земельним правом (оренду земель і земельні сервітути) і законом «Про мисливське господарство та полювання» (користування мисливськими угіддями).

На нижче наступною схемою наведені такі скорочення:
 ПП - постійний користувач
 ВДП - тимчасовий довгостроковий користувач
 ВКП - тимчасовий короткостроковий користувач
 ОИВ - орган виконавчої влади
 ДП - головне користування
 ЛКУ -Лесной Кодекс України


Рис.1. Схема користування землями лісового фонду, лісами та лісовими ресурсами в державних лісах згідно букви лісового права

 Вже при побіжному погляді на схему кидаються в очі такі обставини:

1) Правовий інститут «постійних користувачів лісами» є «умовним». Положення статті 17 ЛКУ про те що «Ліси Надаються в постійне Користування на підставі решение ОРГАНІВ віконавчої власти ... і т.д» ніколи і ніде не виконувалося. Ніхто нікому лісу в постійне користування не передавав. Постійні користувачі отримали їх як «приналежності землі». Самостійного правового значення статус «постійний користувач лісів» не має. Це лише «безкоштовний додаток» до статусу постійного користувача земельних ділянок;

2) Всі види користування лісами, наведені в розділі 2 ЛКУ є фіктивними:

a. У законодавчому полі не існує довгострокового тимчасового користування лісами для ведення мисливського господарства. За законом «Про мисливське господарство» і полюванні мисливське господарство ведеться на основі договорів користування мисливськими угіддями. Лісове законодавство такого ресурсу не знає.

b. Не існує довгострокового тимчасового користування лісами для «культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних и освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт» /ст.18/. Замість цього існує користування корисними властивостями лісів, як складова частина спеціального користування лісовими ресурсами;

Справедливості заради треба скасувати, що «ПРАВИЛА использование корисних властівостей лісів» передбачають договірне, довгострокове користування «полезностями лісів», яке не передбачено ні ЛКУ, - в частині регулювання спеціального користування ресурсами, ані правилами спеціального користування лісовими ресурсами. Однак, якщо визнати що постійні користувачі згідно обговорюваних правил, можуть передавати у довгострокове користування для використання корисних властивостей лісу самі лісу, то слід погодитися і з тим, що це незаконно, оскільки суперечить вищестоящому законодавству (ст.18 ЛКУ дає їм право лише погоджувати довгострокове користування лісами) і грубо порушує базові основи українського лісового права, яке не надає постійним користувачам право розпоряджатися лісами. Створюється враження, що в даному випадку поняття «лісу» і «лісові ресурси» розглядаються, як синоніми. Однак вони явно визначені (ЛКУ ст.1 і ст.6) і не тотожні.

Крім того, треба замінити, що ЛК і Правила спеціального користування взагалі не передбачають можливість здійснення спеціального користування на договірній основі. Його вводять Правила використання корисних властивостей лісу, які є нормативом третього рівня, які в принципі не повинні суперечити закону.

c. Не існує тимчасового короткострокового користування лісами для побічного користування та заготівлі другорядних лісових матеріалів. Є аналогічне за змістом і змістом спеціальне користування лісовими ресурсами;

d. Лісові сервітути, які, крім іншого, згідно з буквою статті 23 ЛКУ, дозволяють громадянам право вільно перебувати в лісах, не знайшли практичного застосування. Право перебувати в лісах всім жителям України гарантувала Конституція. Його називають «правом загального користування» і воно врегульовано Законом про охорону навколишнього природного середовища та ЛКУ, хоча якість регулювання залишає бажати кращого.

Загалом складається враження, що блок лісового законодавства, що регулює постійне і тимчасове користування лісами (гл.2 ЛКУ) не потрібен і фактично не використовується. У реальному житті користування базується на положеннях блоку законодавства, який регулює спеціальне використання лісовими ресурсами. Він також дуже далекий від досконалості. І справа не тільки в колізії, пов'язані з запізненням поновлення нормативів, після поправок, внесених до ЛКУ в останні роки. Питання викликає правовий фундамент, на якому базується право спеціального користування лісовими ресурсами:

1. Лісове законодавство делегує постійним користувачам державних лісів право давати дозволу (у вигляді лесорубочних та лісових квитків) і укладати довгострокові договори дають доступ до спеціального користуванню лісовими ресурсами, у тому числі корисними властивостями зростаючого лісу і основного об'єму деревини (крім деревини, що заготовлюється при головному користуванні). Очевидно, видавати дозволи і укладати договори на користування державними ресурсами можуть тільки суб'єкти, що мають право розпорядження ними. Постійні користувачі такого права позбавлені. Органи влади та місцевого самоврядування позбавлені права делегувати свої повноваження щодо розпорядження лісами третім особам. На якій підставі державні лісові підприємства (постійні користувачі) розпоряджаються лісовими ресурсами і дозволяють користуватися ними, у тому числі і самим собі? Чи правильно це з позицій права?

2. Завдяки законотворчості фахівців Держлісагентства (раніше Держкомлісгоспу) українське законодавство збагатилося поняттями «довгострокове користування лісами» і «довгострокове користування мисливськими угіддями». Наскільки ці поняття правомірні з погляду земельного права? Як ці види користування «територіями» співвідносяться з користуванням землею? Чи повинні вони враховуватися, як «правові обтяження» при веденні земельного кадастру?

3. Господарське право припускає, що юридичні особи самостійно укладають договори, розпоряджаючись тим, що їм належить. Укладаючи договори на користування «лісами», «мисливськими угіддями», «корисними властивостями лісів» державні лісові підприємства, по-перше розпоряджаються тим, що їм не належить, а по друге діють не самостійно, а по розпорядження органів влади. Чи відрізняються «договору за розпорядженням» від звичайних договорів і хто несе відповідальність за їх виконання? Той, хто розпорядився або той, хто уклав договір? Чи можуть подібні договору укладати державні структури, що діють на основі приватного права, наприклад лісові компанії?

Багатьом здається, що перелічені та багато інших проблеми і питання можна нескінченно довго не помічати, що не чути і «забовтувати». Проте зараз, у зв'язку з анонсованою реформою, вони переходять у практичну площину і «відмахнутися» від їх обговорення стає все важче. Справа в тому, що український і європейський підходи до регулювання управління та користування лісами кардинально відрізняються. Зокрема, в країнах ЄС:

  • ліс визнається майном і враховується у вигляді біологічних активів на балансах власників;
  • у ліси, що перебуває у загальнодержавній власності, є тільки один розпорядник;
  • багато держав для управління лісами створюють лісові служби, делегуючи їм права розпоряджатися лісами, в тому числі і від імені власника, торгувати державної деревиною. Такі служби виконують роль державних менеджерів, але ніде і ніколи вони не отримують «власності за на заготовлені ними продукцію та доходи від ее реализации»;
  • і т.д.

В Україні все інакше. У цьому зв'язку виникає питання:

ЧИ МОЖНА ПОБУДУВАТИ ЕФЕКТИВНУ, європейської моделі управління ЛІСАМИ І ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОСНОВІ дейсвующего ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ АБО ЙОГО ТРЕБА КАРДИНАЛЬНО МІНЯТИ?

Відповідь на нього визначає напрямок докладання зусиль законодавців і юристів.

Безумовно, є такі добре структуровані, локальні проблеми, законодавче регулювання яких можна кардинально поліпшити не чекаючи загального перегляду лісового права. До їх числа відноситься проблема доступу в ліс, яка хоч і відноситься до блоку регулювання користування лісами, досить автономна і відносно проста.

Пропозиції щодо вдосконалення лісового кодексу в частині регулювання доступу в ліс.

Нижче, по номерами наведені основні пропозиції, а нижче - курсивом короткі пояснення до них.

1.Убрать статтю 23 ЛКУ «Лісові сервітути»
 Стаття не несе ніякого правового навантаження. Регулювання права вільного перебування в лісі, як «всенародного сервітуту» - дурість.

2. Включити в ЛКУ окрему статтю «Право перебування в лісі» в якій навести:

• особливості регулювання перебування в лісах публічній і приватній власності
 • перелік постійних заборон
 • заборони на дії в ході перебування в лісі
 • обмеження на пересування
 • порядок введення в дію тимчасових заборон в період пожежної небезпеки

ЛКУ містить поняття «перебування в лісі» тому краще використовувати його, розуміючи, що це синонім поняття «доступ в ліс». Конкретні пропозиції щодо змісту статті можна знайти в цій роботі на сторінках 5-9.

3. У відповідні статті внести обов'язки органів влади та постійних користувачів тимчасово обмежувати доступ в ліс при високої пожежної небезпеки, а також обов'язки постійних користувачів, вести господарську діяльність, не обмежуючи прав громадян на перебування в лісі, крім випадків, передбачених законом.

4. У відповідні статті внести обов'язок тимчасових користувачів вести свою діяльність без обмеження права громадян на вільне перебування в лісі

5.Огранічіть термін довгострокового користування лісами і мисливськими угіддями 5-10 років

В принципі я вважаю, що інститут «довгострокових користувачів» корисними властивостями лісу і «мисливськими угіддями», які за правовою суттю дуже схожі на «корисні властивості», треба ліквідувати, замінивши його можливістю надання ПРАВ на певну діяльність, - на обумовленій території і на визначений термін.

До спірних питань відноситься необхідність заборони обгородження, яке багатьма сприймається, як замах на конституційні права громадян. Огорожа є абсолютно необхідним елементом сучасного лісового господарства, який використовується у всіх країнах Європи, зокрема тому, що при високій щільності копитних виростити якісний ліс без надійного захисту молодняків практично не можливо. Щоб уникнути невірних тлумачення, в законах багатьох країн вказується на те, що доступ в публічні лісу вільний, за винятком молодняків до 4-5 м заввишки. Обгородження також використовується для захисту дослідних ділянок, місць зростання особливо рідкісних видів, насіннєвих плантацій і ділянок використовуваних для дічеразведенія.

В Україні паркани часто використовують, як засобу зберегти елітні місця відпочинку для користування «обраних». У цих випадках, зазвичай за огорожу веде хороша дорога, за якою можна виявити водойми, мангали, альтанки для відпочинку і навіть капітальні споруди. І зараз очевидно, що наявність подібних споруд не дозволяє віднести територію до ділянкою дічеразведенія, а обгородження є порушенням закону.

Шлях законодавчого посилення можливості розмежування «хороших і поганих зборів» можливий, але не виключено, що він закінчитися тупиком.


Автор: М.Попков
http://www.lesovod.org.ua/node/26037

Українські лісники вирішили вкрасти 170 тисяч гривень

Чиновники Українського державного проектного лісо-будівничого виробничого об'єднання вирішили провести корупційні тендерні торги.

Зокрема, під час процедури відкритих торгів була проведена закупівля матеріалів дистанційного зондування поверхні землі за рахунок бюджету країни. Як з'ясувалося, конкурсний комітет організації безпідставно відхилив найбільш економічно вигідну пропозицію одного з учасників конкурсу на суму 530 тис. Гривень. Переможцем торгів став учасник з найдорожчою пропозицією — 705 тис. гривень.

Таким чином, ВО "Укрдержліспроект" порушило законодавство при проведенні державних закупівель, чим завдало суттєвих збитків для країни. Прокуратура міста Ірпінь заявила позов до суду з вимогою визнати недійсними рішення комітету з конкурсних торгів та укладений договір про закупівлю продукції за державні кошти, а також повернути бюджетні кошти.

Господарський суд Київської області задовольнив позовні вимоги прокуратури в повному обсязі.

http://strichka.com/item/32223669

Бортницький ліс – маленький екопортрет великої України

Київ, Київська область

13 09 2015, матеріал підготував кореспондент Ratmir

Невеликий мікрорайон Бортничі на окраїні м. Києва в Дарницькому районі. З однієї сторони – ліс «корабельних» сосен, з іншої сторони — станція аерації та сміттєпереробний завод. Екологія!

І ось, 03 і далі вересня 2015 р. жителі вул. Лісна, однією стороною якої власне є цей Бортницький ліс, а з іншої – житлові будинки, о 6 годині ранку почули звуки бензопил. Це лісники почали пиляти ліс. Чому саме в 6 год. ранку – таємниця, адже всім відомо, що офіційний початок робочого дня в Україні в більшості починається о 9 год. Можливо – аналог із косовицею – треба косити поки є роса. Закінчувалась ця робота близько 10 – 11 год. ранку. Напиляний за цей час діловий ліс тут – же вивозився різними транспортними засобами без будь – якого передбаченого законом маркування. Частину вивезти не встигли, оскільки активісти Громадської ради при Дарницькій РДА оперативно звернули увагу на це дійство.

Далі – виклик правоохоронних органів по 102, вимога надати відповідні офіційні дозволи на вирубку лісової ділянки, на продажи та кому пішли гроші від цієї оборутки. Відповідей немає. Недолуге пояснення лісників, що проходить зачистка сухостою не спрацьовує, адже зафіксовані факти вирубки живої ділової деревини. При цьому з’ясовується, що на таку «зачистку» держава ще й виділила немалі гроші.

Фотофакти:



Далі починається ще цікавіше. Лісничі, 08 вересня 2015 р. починають спалювати просто в лісі гілляки від вирубаних дерев. Але вогнища чомусь розташовують під самими стовбурами знову ж таки живих дерев, хоча розумний господар вибрав би галявину, подалі від дерев, та зробив би це зимою, як передбачено законом, коли мінімальна вірогідність виникнення лісової пожежі. Від вогнища обвуглюється стовбур живого дерева і, очевидно, через деякий час воно також стане сухостоєм, якого треба буде знову за державні гроші вирубувати , а заодно ще й частину живих ділових дерев прихопити. Чиновники Дарницької РДА Онишко В. та Безотосний В. М., присутні на місці вирубки та вогнищ разом з активістами в цьому не бачать нічого поганого і заявляють, що все по закону – ось документи:



Знову виклик правоохоронних органів по 102, але тепер розхвалена нова поліція просто спостерігає за можливим підпалом лісу і не хоче встановлювати осіб, які палять вогнища, пожежники на виклик не реагують, — адже в лісі працюють лісничі і все «під контролем».



А природний сухостій, повалений чи стоячий, але не діловий, ніхто рубати не збирається. Захаращеність лісу – це привід для проведення таких чисток невідомої кількості разів. І головне — все ніби і законно! А що від розведення багаття біля стовбурів дерев може перерости у велику лісову пожежу — нікого не турбує. У лісників є одна лопата на десяток вогнищ для їх оперативного гасіння, а якщо не вийде — ну то й не вийде. А часом, чи не так починались численні пожежі лісу останнім часом навколо Києва та в Чорнобильській зоні?

Громадська рада при Дарницькій РДА звернулась із відповідними заявами з викладених вище приводів до компетентних державних органів: Державної екологічної інспекції, першого заступника начальника п. Синьогуб, який заявив, що не має права нічого робити, а начальника відділу оперативного контролю цього ж органу Штець І.В. вже другий день на роботі знайти неможливо, хоча всі говорять, що вона на місці; а санстанція, правоохоронні органи, прокуратура, Держагентство лісових ресурсів України, міністерство екології — можливо вони мають право хоча — би щось робити за державні гроші, за гроші платників податків, а не просто ходити на роботу і отримувати зарплатню.

  Виходить, що в державі Україна створено безліч різних державних установ, які ніби і займаються лісом, але одночасно ним ніхто, окрім лісників на місцях за їхніми ж правилами, не займається. Держава просто самоусунулась від питання раціонального використання лісів України, її функцію перебрали ділки — а гроші кому?

Чекаємо реакції та дій по припиненню цього безчинства і покарання винних.

Лісова варта від 13 вересня 2015 року

На 5 каналі - передача Лісова варта про шкільні лісництва Черкащини.

Нещодавно в лави юних любителів природи влилася нова сила. Напередодні свята - Дня працівників лісу на Черкащині відкрилися ще чотири шкільниих лісництва.

Далі відео ...

12 вересня 2015 р.

З початку року на Херсонщині сталося 84 пожежі у лісах


Дата публікації 12.09.2015  Автор: Редакція

9 вересня на території Новокаховського лісництва сталося 2 пожежі. У першому випадку об 11:50 лісівники впоралися власними силами, а от у другому – о 15:30 – звернулися за допомогою до 17-ї державної пожежно-рятувальної частини м.Нова Каховка. Інформація на пункт зв’язку підрозділу надійшла від помічника лісничого. Відразу у 18 квартал лісу, де сталося загоряння, виїхало перше відділення на АЦ-40 в складі трьох осіб. На місці виклику рятувальники виявили верхову пожежу на  площі 0,5 га. А вздовж лісу на відкритій території у кількох місцях горіла суха трава. Завдяки злагодженим діям чергового караулу 17-ї ДПРЧ та міського лісгоспу пожежу було локалізовано та ліквідовано.

Осіння погода ще порадує херсонців теплими днями, сприятливими для відпочинку у лісопарковій зоні, а тому рятувальники нагадують правила безпеки, аби не допустити пожеж.

При розпалюванні багаття варто завжди слідкувати за процесом, адже навіть легкий вітерець може рознести іскри, які здатні спричинити неконтрольовану пожежу. Гасіть недопалки, а не викидайте їх у надії, що вони самі згаснуть. Через таку банальну халатність можуть зайнятися сухі решки гілок і листя, що неминуче викличе пожежу. Якщо ви відпочиваєте з дітьми, пильнуйте, щоб малеча не гралася із сірниками чи запальничками. Дитячі пустощі небезпечні не тільки вдома, але й на природі.

Після відпочинку слід загасити багаття – залити водою або засипати негорючими матеріалами (наприклад, землею чи піском). Таким чином ви зможете попередити раптове розповсюдження вогню.  Окремим пунктом варто згадати піротехнічні вироби та літаючі ліхтарики. У спекотний період ці засоби можуть спричинити нищівні пожежі. Особливо обережно слід користуватися ними біля зелених насаджень.

Також не менш важливим є застереження аграріям – не слід спалювати рештки покосу на полях, адже це не тільки тягне за собою виснаження ґрунтів і зниження родючості, але й може спричинити пожежі у прилягаючих лісосмугах.

Головне управління ДСНС України у Херсонській області

Кличко "ліквідує" ліси через які столицю накрив смог


Насправді нічого не ліквідовується. Просто винних не найти у результаті такої реорганізації. А та людина, яка раніще очолювала Укрлісконсалтинг та перейшла в Київзленбуд - знаразі поза підозрою за неякісну організацію роботи з пожежної безпеки.

Столична влада прийняла рішення ліквідувати Дарницьке лісопаркове господарство, пожежа в якому стала причиною серйозного задимлення в Києві

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на відповідне розпорядження від 9 вересня.

"Створити комісію з припинення комунального Підприємства "Дарницьке лісопаркове господарство" шляхом приєднання до комунального об'єднання Київського зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста, "Київзеленбуд" на правах структурного підрозділу без створення юридичної особи", - йдеться в документі.

Така ж доля чекає Святошинське лісопаркове господарство й лісопаркове господарство "Конча Заспа".

Як не дивно, але експерти вважають цей крок позитивним для лісів, що належать столиці.

На думку директора "Інститута міста" Олександра Сергієнка, після приєднання вищезазначених лісопаркових господарств до "Київзеленбуду" буде зменшено бюрократичну систему чиновників.

"Просто один начальник буде над усіма цими лісами. Можна буде спитати безпосередньо з керівництва "Київзеленбуду", а так було багато різних начальників, але толку мало", - вважає експерт.

Нагадаємо, 3 вересня через лісову пожежу, що сталася між Броварами та селом Зазим'я, столицю затягло густим димом.Пізніше рятувальники ліквідували пожежу на території Дарницького лісопаркового господарства.

Більше новин про життя Києва читайте на Depo.Київ.
http://kyiv.depo.ua/ukr/kyiv/likvidatsiya-11092015124400


9 вересня 2015 р.

Горить все вогнем. Чому Київ огорнув смог і як боротися з лісовими пожежами


Біолог Сергій Зібцев розповів про те, чому в цьому році Україна побила черговий рекорд по площі лісових пожеж і які пожежі насправді задиміли столицю

У перші дні вересня в Києві було не продихнути від диму. Звідки він з'явився?

- До нас добрався шлейф від численних пожеж у Житомирській, Рівненській та Київській областях. Ліси там горять вже кілька тижнів, а торфовища ще з квітня. Наприкінці серпня, якщо пам'ятаєте, на трасі Київ - Ковель через сильне задимлення і низької видимості сталася велика аварія - зіткнулися 6 машин. На початку вересня вітер приніс дим до Києва.

Але за офіційною версією, джерело диму - пожежі у Дарницькому лісопарковому господарстві та Бородянському районі.

- Незрозуміло, чому київська влада та представники Державної служби з надзвичайних ситуацій заявляли, що столицю закурілася Дарниця. Пожежі у Дарницькому лісопарковому господарстві та Бородянському районі, очевидно, не могли бути причиною окутавшего столицю смогу. Дим від першої пожежі рухався у бік Полтавської області, а другого - в Чернігівську. Досить подивитися знімки пожежного супутника Modis. Те ж саме було в серпні 2010-го, коли Київ на один день виявився в смогу. Чиновники пояснили, що це з Москви. Але є ж фотографії, на яких чітко видно - до нас дійшов шлейф диму з Воронежа.

А зараз все Полісся у вогні. Десятки пожеж. Україна поставила в цьому році національний рекорд - більше 20 тис. Га лісових пожеж. Колишній рекорд в 15 тис. Га ми встановили 7 років тому.

Чому цього року більше горить?

- Щороку кількість загорянь приблизно однакове. Причина більшості з них - люди. Десь палили стерню в полях, хтось недопалок кинув, шашлик в лісі робили і так далі. Зазвичай погода і вологість природних горючих матеріалів не дає таким загорянь розвиватися. Але бувають аномально жаркі роки, як 2015-й, - роки посух, коли фактично кожне джерело вогню стає повноцінним пожежею, якщо він не загашений на ранній стадії.

"Основна частка пожеж цього року припадає на Чорнобильську зону - там за три пожежі навесні і влітку згоріло понад 15 тис. га"

Посушливі роки трапляються раз на 5-7 років. У 2007 році гасили пожежі в Херсонській області. Тепер Поліссі. А ще була пожежа на горі Лопата в 2012-му, який погрожував Ялті. Самі пожежонебезпечні місяці - квітень і серпень. Це знають навіть наші студенти. Відомо, що трапляються посушливі роки, можна прорахувати ризики. До пожежам можна і потрібно готуватися, чого не відбувається. Коли варто посушлива погода, то служба з надзвичайних ситуацій зобов'язана мобілізувати регіональні служби на патрулювання лісів, районні адміністрації і сільради повинні проводити роз'яснювальну роботу, щоб повідомляли про кожного виявленого займанні. Локалізувати пожежу на початкових етапах легше. В іншому випадку ліси горять місяцями.

Якщо вірити статисткою, яку дає Державне агентство України лісових ресурсів, в їх володіннях ситуація під контролем. Площі з пожежами не перевищують 2 тис. Га. Не більше, ніж у звичайні роки. Знову ж таки, якщо вірити статистиці. Але є ще лісу в користуванні агролісгоспів чи комунальних лісових підприємств, військові лісу, де протипожежна охорона дуже слабка.

Основна частка пожеж цього року припала на Чорнобильську зону - там за три пожежі навесні і влітку згоріло понад 15 тис. Га.

У квітні був перший сигнал?

- Так. Там тліли торфовища. Навесні, коли все підсохло, вогонь перейшов на траву. 26 квітня, в день пам'яті Чорнобильської трагедії, периметр пожежі був уже 30 км, 28-го квітня він збільшився до 77 км, і вогонь йшов далі. Слава богу, що його зуміли зупинити, тому що він рухався до кордону і, що найнебезпечніше, пройшовся б по дуже неприємному "чорнобильському західному радіоактивному сліду". Це був страшний пожежа - горіло близько 11 тис. Га. Коли з таким стикаєшся, то перша реакція - бігти. Ті, хто його гасив, - герої. Вони не екіпіровані, не навчені, у них немає зв'язку. І все ж вони якимось дивом зупинили той пожежа.

Тоді була дуже небезпечна ситуація?

- Вона небезпечна для людей, які там працюють. У зонах радіоактивного забруднення пожежі призводять до додаткового дозоутворення. Пожежі небезпечні для місцевого населення та населення прилеглих районів. Ми підрахували приблизну кількість радіонуклідів, підняте цим шестиденним пожежею. Так от, за нашими оцінками, приблизно стільки ж Прип'ять виносить радіонуклідів із зони відчуження за рік. Велика частина цих радіонуклідів перетнула кордон з Білоруссю. Дим від серпневого пожежі в чорнобильських лісах пішов на Росію. Але для екологічно відповідального держави така ситуація неприпустима. Я радий, що білоруси не подали на нас до міжнародного суду. Адже насправді це називається екоцид.

Чому ми з таким трудом справляємося з пожежами?

- У Польщі при тих же погодних умов, що і у нас, всього дві пожежі, в Білорусі - десять. Але не десятки же! Вогонь - це стихійне лихо, і ми не завжди можемо його запобігти, але ми могли б максимально контролювати пожежі. Україна в цьому плані дуже пощастило. На Алясці, в Британській Колумбії, в Південній Африці не можуть уникнути пожеж, у них в спалахи в основному винні блискавки. У нас - люди. В Іспанії, наприклад, вогонь проходить зі швидкістю 120 км на годину. У нас всього 2-5 км на годину. Це дуже повільно. Всюди села, автомобілі. Вогонь можна вчасно виявити.

Все, як правило, починається з невеликого трав'яного пожежі вздовж дороги, неподалік від населеного пункту, і цей трав'яний пожежа попросту не гасять. Місцеві жителі не повідомляють про спалахи, хоча за логікою мали б, адже потім самі від них і страждають. З іншого боку, проблема в службах, які практично ніколи вчасно не реагують на трав'яні пожежі. Навіть якщо їм надходить сигнал, то вони або не хочуть виїжджати, мовляв, само розсмокчеться, або у них немає грошей на виїзд. Вони починають шукати кошти, проходить 3-4 дні, але вже складно щось зробити. Вогонь перекинувся на ліси і торф'яники. З цього момент гасіння пожежі стає складним і обходиться дорого.

Нещодавно був у Бучі, спілкувався з заступником мера міста. У них торф'яні пожежі, а грошей на гасіння немає. Я йому кажу: "Ну добре, знайдете зараз гроші, тушкуйте, а через три роки у вас буде те ж саме. Що ви робите, щоб ситуація не повторилася? Громада адже повинна брати на себе відповідальність за свою територію". Ми пропонували їм провести семінари про те, як поширювати інформацію про пожежі серед жителів, якщо вони не хочуть дихати димом. Але їх цей варіант навіть не зацікавив.

Як у нас справляються з великими лісовими пожежами?

"Якщо для людини смерть - це кінець, то для екосистеми це перехід на новий енергетичний рівень. Пожежа натуралізує середовище, відбувається природний відбір"

- Я був у Ялті на горі Лопата в 2012-му. Там стався дуже небезпечний пожежа. Горіло до 300 га, і вогонь рухався у бік міста. Бачив, як його гасили. Взаємодії між службами не було, зате були великі амбіції. Приїхали генерал з МНС, начальник управління лісового господарства, генерал армії, генерал МВС, у кожного по 200 чоловік. Вони не знають доріг, GPS у них немає, з карт - тільки туристична. На ній ця пожежа виглядав як невелика пляма. Ми їхали з головним лісничим ялтинського заповідника вгору в гори, по дорозі зустріли групу з МНС. Запитуємо: "Де стояли?" - "На ялтинському фланзі". - "Що там?" - "Не знаємо, ми пішли". - "Як пішли ?! На Ялту ж пожежа йде?" - "А ми вже 12:00 там стоїмо. Води немає, їжі немає, команди немає. Ось ми і пішли". Це наші реалії. МНС не визнає лідерство лісників, лісники не визнають лідерство МНС. А в гасінні пожежі повинен бути один керівник. У нас же їх декілька. Пам'ятаю, в таборі було п'ять наметів - лісників, міліції, військових, і між ними вістові бігали. Ось таку взаємодію.

Лісники вміють справлятися з пожежами, але з невеликими. Наприклад, горить гектар. Вони його оборали, локалізували, водою залили. Все добре. Якщо горить 100 га, 500 га потрібна інша організація. З такими пожежами борються злагоджені навчені команди. А у наших навіть зв'язку спеціальної немає. Вони користуються мобільними телефонами, але в лісі є ділянки, де зв'язку. У Херсоні, наприклад, не було мобільного зв'язку. І так гасили пожежу ...

Але в Україні ж проходять навчання щороку.

- Туди з'їжджаються всі - лісники, рятувальники, армія. Я бачив, як вони відпрацьовували гасіння найнебезпечнішого верхової пожежі. Вогонь за секунду може стрибнути на 200-300 м. Картинка була красива: червоні пожежні машини стоять біля "гарячих" дерев і заливають крони водою. Але при реальній пожежі машини не змогли б так близько під'їхати. Там температура 1000 градусів. І ніхто в світі не ллє на крони при верховій пожежі. Так можуть робити тільки міські пожежні - їх привезли в ліс, і вони гасять пожежу, як міські будинки. Але в лісі брандспойти потрібно направляти вниз. Якщо загасити загоряння лісової підстилки, то верхова пожежа припиниться сам собою.

Можна тушкувати авіацією. На навчаннях літак скидав воду на дерева. Але не розрахував висоту, і 5 тонн, скинуті на ліс, поламали його. Люди не розуміють, що роблять.

Є наука - лісова пірологія. Так от у нас вважають, що з пожежами можна впоратися без цієї науки. Але життя показує, що не можна. Ми пропонуємо час від часу свої послуги і лісовому агентству, і служби з надзвичайних ситуацій - ми можемо навчати людей, проводити тренінги, проте поки інтересу до наших пропозицій ніхто не виявив.

А як протипожежні системи працюють, наприклад, в Європі?

- Французи за 40 млн євро побудували центр з навчання пожежників. У них працює система цілодобового відстеження димів. Це мережа вишок зі спеціальними датчиками диму. На кожне зафіксоване загоряння при надзвичайному рівні пожежної небезпеки разом з виїжджаючою для гасіння машиною піднімається вертоліт. Норматив прибуття - 15 хвилин. Керівник гасіння визначає, де будуть перехоплювати вогонь. У них є розвідка, яка через кожні дві хвилини доповідає про розвиток ситуації, - які машини, де знаходяться, які люди, де. Вони знають, який вітер, де є бар'єри для вогню. Картинка постійно оновлюється. Це злагоджена машина зі служби доставки, служби взаємодії, медслужби, армії, лісових пожежників, поліції. Все по науці.

У нас же вертоліт прилітає на п'ятий день, коли вже горить 8 тис. Га і коли він вже в принципі не потрібен. Ми просили 12 млн грн на систему раннього виявлення пожеж у Чорнобильській зоні. Їх не знайшли. Зате на гасіння вогню в Чорнобилі в цьому році витратили набагато більше.

"Ми підрахували приблизну кількість радіонуклідів, підняте шестиденним пожежею в Чорнобильській зоні. Приблизно стільки ж Прип'ять виносить радіонуклідів із зони відчуження за рік"

А що означає пожежа для самого лісу?

- Пожежа для лісу - це нормальне явище. Наприклад, зелена зона навколо Києва - 130-160-річні насадження. Є гіпотеза, що утворилися вони після великої пожежі, адже в середині XIX століття ліс ніхто не садив.

Якщо для людини смерть - це кінець, то для екосистеми це перехід на новий енергетичний рівень. Парадигма у наших лісників, та й в цілому в суспільстві, така, що пожежі - це погано. Але насправді у всьому світі вони вважаються нормальним явищем. І час від часу пожежі в лісі повинні відбуватися. Пожежа натурализует середу, відбувається природний відбір.

Наші ліси монокультурні, спрощені, а пожежа робить їх більш натуральними, різноманітними. Якщо була одна порода, з'явиться п'ять. Чагарнику не було, значить почне рости. Вже доведено, що без вогню ліс спрощується. Але мова йде про контрольованих пожежах, які проходять не більше, ніж на півметра у висоту. Це не повинен бути хаос, як зараз в Поліссі. Там пожежа приносить збитки.

У Європі пожежі використовують як фактор натуралізації на об'єктах Natura 2000 (мережа природоохоронних територій. - Фокус). У комерційних лісах, цінних з точки зору деревини, такого не роблять. У США теж на певних територіях проводять штучні пожежі для профілактики. Скажімо, в околицях Солт-Лейк-Сіті щорічно відбуваються штучні пожежі на 8 тис. Акрів, але тільки за умови, що дим не піде у бік міста. Це називається smoke management - управління димом. В Америці росте, наприклад, секвоядендрон, насіння якого не проростають без впливу вогню. Без нього насіння сплять.

А ви були присутні при експерименті німецького вченого Йохана Голдаммера, коли в 1993 році в Сибіру випалили 50 га лісу, щоб довести, що лісові пожежі - частина природи?

- Я там був у 2012-му і 2013 роках. Нас запросили, щоб реконструювати, як руйнувався древостой і як відновлювався сам ліс. Місце для експерименту вибрали правильно - ліс, оточений з усіх боків болотами, по суті, острівець серед боліт. Пожежа була найсильніший, дерева підпалили відразу з декількох сторін. Зараз там прекрасне здорове покоління лісу. Ліс поновлювався трьома хвилями. Кожні 4-5 років були врожайні роки насіння, і вони прилітали з інших островів, заселяючи згорілий ліс новими деревами. Це омолодження приголомшує. Голдаммер показав обивателям, що для лісу це нова сторінка.

Ми проводимо демонстраційні контрольовані низові пожежі в нашому лісництві, і лісники, які зазвичай налаштовані проти пожеж, кажуть мені: ти знаєш, здається, ліс стає здоровіше.

- Не треба думати, що якщо немає диму, так немає і самої пожежі. Джерело залишився. Але пройдуть дощі, і все буде нормально. Було б непогано, якби ми зробили висновки: такі аномальні роки бувають, і до них треба готуватися.

"Зелена зірка" - нагорода ООН та Міжнародного зеленого хреста за роботу з попередження або подолання надзвичайних екологічних ситуацій. Її вручають кожні два роки. Така "Зелена зірка" стоїть у кабінеті Сергія Зібцева, директора Регіонального східно-європейського центру моніторингу пожеж, завідувача лабораторією лісової пірологія. У 2013 році професор Зібцев отримав нагороду з рук Жана-Мішеля Кусто, сина Жака-Іва Кусто, за багаторічні спроби звернути увагу суспільства на проблему неконтрольованих пожеж в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.