28 серпня 2015 р. у Львівського обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбувся круглий стіл, на якому обговорювали комплексну програму запровадження прозорої, дієвої та ефективної системи моніторингу лісових ресурсів, аналізу ефективності використання та управління лісовими ресурсами Львівської області.
У заході взяли участь представники Кластеру ДОМВ, Львівського ОУЛМГ, НЛТУ України, підприємств та організацій з підтримки бізнесу лісової галузі регіону, а також народний депутат України Остап Єднак, який став ініціатором зустрічі, надіславши депутатське звернення начальнику Львівського ОУЛМГ Анатолію Дейнеці.
2015 рік, на переконання Остапа Єднака, став поворотним у лісовій і деревообробній галузях, оскільки встановлено чіткі параметри та орієнтири реформування лісової галузі та прийнято закон про 10-річну заборону експорту необробленої деревини, що має сприяти надходженню інвестицій у первинну та вторинну її переробку. Окрім того, зареєстровані ще два додаткових законопроекти щодо скасування мита і ПДВ при ввезенні деревообробного обладнання, які, як очікується, приймуть у вересні. В часи, коли в українських підприємствах дефіцит оборотних коштів, труднощі з отриманням кредитів, здешевлення вартості обладнання забезпечить створення нових робочих місць і розгортання нових деревообробних виробництв. Також Остап Єднак повідомив, що протягом першого півріччя 2015 р. при Держлісагентстві працювали робочі групи, які розробили стратегію реформування, яку зараз затверджує уряд і закладає в стратегію 2015–2020 розвитку сільського господарства. «Лісова галузь – не на задвірках, а в пріоритеті діяльності уряду, – зазначив Остап Єднак. – Львівська область може стати драйвером змін, за яким підуть інші області. Для цього Кластер деревообробки та меблевого виробництва надав дуже слушні пропозиції, які я запропонував керівнику області, щоб розпочати їх втілювати».
Корупція процвітає там, де є непрозорість, отож подані Кластером пропозиції стосувалися моніторингу стану лісів, оцінки лісових ресурсів та ефективності використання лісофонду, моніторингу та контролю стану лісовідновлення лісокристувачами, моніторингу рубок та швидкого реагування на нелегальні або неправильні рубки, інвентаризації та паспортизації лісів та мисливського фонду, модернізації інформаційних систем ОУЛМГ.
По суті Кластер запропонував створити програму, за допомогою якої будь-яка людина, прийшовши в ліс, могла б отримати вичерпну інформацію з планшета чи телефона із GPS про конкретну лісову ділянку: як відбувається на ній лісовідновлення, які рубки проводяться і чи вони законні, а якщо були незаконні, то на якій стадії знаходяться розслідування та покарання лісопорушень.
Круглий стіл з обговорення комплексної програми запровадження прозорої, дієвої та ефективної системи моніторингу лісових ресурсів
А щоб така програма запрацювала, потрібно звести всі дані про стан лісів у зрозумілу для простого користувача – нефахівця лісового господарства ефективну систему. Володимир Воробей, директор Кластеру ДОМВ, повідомив, що збирається подавати грантову заявку, щоб отримати кошти на розроблення цього забезпечення, і знайшов програмістів, які б змогли його розробити. «Бажаний результат – мати прозору систему, зручну для користувача, щоб розібратися, що сталося із лісовими ресурсами, і зрозуміти, скільки доданої вартості створює Львівська область із 1 м3 заготовленої деревини», – пояснює Володимир Воробей.
Ігор Бокало, начальник Львівської лісовпорядної експедиції, повідомив, що ВО «Укрдержліспроек» розробив схожу програму на базі операційної системи Android, яка за допомогою GPS визначає місцерозташування особи, дає таксаційну характеристику насадження і охоплює всю Україну, але ця програма є платною. А над безплатним програмним забезпеченням, яке б містило б увесь масив даних щодо лісів Львівського ОУЛМГ,Висловлення пропозицій щодо дієвої системи моніторингу лісових ресурсів представники кластеру та обласного управління вирішили працювати спільно, сформувавши робочу групу для визначення технічного завдання для програмістів. Таким чином, ліси Львівського ОУЛМГ стануть пілотним проектом щодо якнайповнішого забезпечення громадськості інформацією про їхній стан.
Та це ще не все, що підготував Кластер ДОМВ. «Є кілька питань, які турбують лісову галузь – зазначив Володимир Воробей. – Найголовніше з них – ефективність використання лісових ресурсів, тобто яку додану вартість створює 1 м3 заготовленої деревини. Серед наших пропозицій – підготування системи планування лісозаготівель, тобто розуміння, скільки потребуватиме деревообробна та меблева галузь деревини, хто цим займається, хто збирає дані із підприємств, якого типу деревина буде потрібна і які плани на лісозаготівлі. На разі цей механізм – незрозумілий і непрозорий».
Своєю чергою, лісівники намагалися запевнити присутніх, що теж не сидять, склавши руки. За словами Анатолія Дейнеки, робота ведеться за сімома пріоритетними напрямками роботи: боротьба з проявами корупції у лісовому господарстві, прозорість і відкритість діяльності органів лісового господарства, лісогосподарська діяльність, забезпечення ефективної охорони лісів від незаконних рубок, розвиток мисливського господарства та полювання, реалізація заходів з розвитку переробки деревини та еколого-просвітницька робота.
Анатолій Дейнека повідомив, що в області, зокрема, вже працює «гаряча лінія», на яку можна повідомляти про випадки лісопорушень, до проведення перевірок також залучатимуть громадськість, дозволи на проведення всіх рубок, а також іншу лісогосподарську інформацію та щоквартальну фінансову звітність висвітлюють на веб-сайтах лісогосподарських підприємств області та на сайті обласного управління, лісівники інформують громади щодо господарської діяльності підприємств на сесіях, громадських слуханнях тощо. За словами начальника Львівського ОУЛМГ, у Львівській області цілком законно рубають 1200 тис. м3 деревини, а для запобігання незаконним рубкам у кожному лісгоспі створені рейдові бригади, забезпечені транспортом, засобами зв’язку та зброєю. Також у лісах встановлено фотопастки, які вже допомогли виявити декілька випадків лісопорушень. Зараз в області розробляють дорожню карту розвитку переробки деревини, щоб визначити, яких саме сортиментів потребують лісопереробники, а також баланс деревини та її використання.
Жваву дискусію викликали формування ціни на деревину та аукціони.
У присутніх було багато запитань щодо того, як визначають ціну на деревину на аукціонах і чому її вартість у лісгоспах різна. Лісівники пояснили, що вартість деревини визначають за наявною методикою формування ціни на деревину: основа ціни – фактична собівартість деревини, у кожному підприємстві визначають базову деревину (пиловник породи, що переважає у складі насадження), за якою, враховуючи попит і пропозицію на біржі, розраховують коефіцієнти співвідношення між її вартістю і 1, 2, 3 сортом (і відповідно за діаметром деревини). І вже на наступний аукціон за результатами фактичних співвідношень лісівники виставляють ціни. Базовий сортимент і базову ціну у всіх лісгоспах визначають однаково, а стартові ціни – за останніми аукціонами. Ця методика нарахування ціни затверджена на національному рівні і змінити її можна лише на рівні Кабінету міністрів України.
Саме до аукціонів у учасників зустрічі було чимало запитань. Передусім щодо того, що посередники штучно завищують ціни на деревину, а потім її не викуповують, про проблеми купівлею деревини малими підприємствами, яким потрібні невеликі обсяги сировини. Представники кластеру зазначили, що немає інформації, кому продана деревина на аукціонних торгах. «Ліс – державний ресурс, тому ми маємо право знати кому продається деревина. Ця інформація має бути у публічному доступі», – запевняє Володимир Воробей. Тому серед пропозицій кластеру – розробити прозорий механізм визначення мінімальної вартості необробленої деревини, а також систему моніторингу створення доданої вартості з деревини та систему динамічної оцінки структури попиту на деревину у лісовій промисловості. Загалом питання реалізації деревини спричиняє запеклі дискусії вже не вперше: до положення про реалізацію деревини деревообробники Львівщини вже розробили пропозиції, які згодом передали на розгляд у профільне міністерство, проте беззаперечним залишається одне – система реалізації заготовленої деревини має бути адаптована як для малих, так і для великих гравців ринку. І ось тут універсального способу, який задовольнить всіх, немає. Так що дискусії, як реалізовувати деревину, тривають, хоча останнім часом популярною стає ініціатива електронних торгів. Присутні також обговорили електронний облік деревини і дійшли висновку, що такий облік необхідний не тільки у лісах, підпорядкованих Держлісагентству, а й у лісах інших користувачів, інакше втрачається його сенс.
Ще одне питання, яке порушили під час круглого столу, – це біоенергетика.
На ринку зараз шалений попит на пелети і брикети. Андрій Кравчук, директор ПП «Львів–Пак», розповів, що його підприємство нині переробляє 2,5 тис. м3 кругляка на заготовки для піддонів, а відходи від виробництва переробляють на пелети. Справа настільки прибуткова, що підприємство збирається закуповувати додаткове обладнання, чекає лише, коли наберуть чинності законопроекти щодо скасування мита і ПДВ, причому всі пелети купують на українському ринку щойно вони зійшли з лінії. Але такий шалений попит має й певний негатив – присутні висловили побоювання, що на виробництво пелет у погоні за економічним зиском братимуть високоякісні сортименти, а не відходи деревини. У зв’язку з цим знайшла відгук пропозиція Ореста Кійка, професора НЛТУ України, про створення Ради лісового сектору, до якої б входили представники деревообробки, меблевого виробництва, лісового господарства. Вони б разом вирішували питання ефективності використання лісових ресурсів, стратегічного розвитку галузі, адже говорячи за лісовий сектор області, потрібно керуватися не лише економічною вигодою, а й соціальною і екологічною.
«Що потрібно зробити, щоб створити бум у лісовому секторі? – зауважив науковець. – Перше – це прозорий ресурс, друге – кадри, які змогли б переробити цей ресурс». Така пропозиція була схвалена учасниками зустрічі, а Остап Єднак та Анатолій Дейнека запевнили присутніх, що зроблять все від них залежне, щоб така Рада лісового сектору була створена як дорадчий орган при керівництві області і щоб її рішення мали рекомендаційну силу.
Оксана ОПРИСК
http://derevoobrobnyk.com/rada-lisovogo-sektoru-ta-vsya-informaciya-pro-lisi-u-telefoni/
0 коммент.:
Дописати коментар